Для авторів

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

РУКОПИСИ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ, ДО ДРУКУ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!

Статті до редколегії наукового збірника «Записки з українського мовознавства» подають згідно з чинними вимогами МОН України та міжнародними стандартами.

Структура оригінального рукопису

Оригінальний рукопис відповідно до чинних вимог МОН України до статей у фахових виданнях та міжнародного стандарту організації наукової статті IMRаD має містити такі етапи:

– Introduction (Вступ). Етап містить постановку наукової проблеми, обґрунтування її актуальності, огляд наукової літератури з обраної проблематики, який увиразнює актуальність дослідження; чітко формулюється мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження; визначається його наукова новизна, теоретична та практична цінність.

– Methods (Методи і матеріал дослідження). Етап містить опис джерельної бази і фактичного матеріалу статті, конкретизуються застосовані методи і прийоми аналізу.
– Results (Результати й аналіз проведеного дослідження). Етап містить максимально чіткі і структуровані основні результати дослідження та його презентацію з усіма отриманими емпіричними даними: графіками, таблицями, підрахунками та ін., які унаочнюють об’єктивність подальших результатів.

– Discussion (Висновки і перспективи дослідження). Етап містить інтерпретацію отриманих даних, їхнє порівняння з результатами інших досліджень у межах опрацьованої проблематики, визначення перспективних аспектів, які потребують подальшого вивчення.

Автори подають одну статтю, яка раніше не була опублікована в інших виданнях, і несуть повну відповідальність за оригінальність тексту статті, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних тощо.

Стаття надсилається на електронну адресу редакції: kafukrmovaonu@ukr.net формат Word (doc., docx), шрифт Times New Roman, інтервал 1,5. Береги: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, знизу – 20 мм, угорі – 20 мм, абзац – 1,25 см, без переносів. Скорочення (та ін., напр., XVI ст.), ініціали при прізвищах (напр., М. Л. Дружинець), указівки на сторінки (с. 25), назви населених пунктів (м. Одеса) тощо подаються через нерозривний проміжок (одночасне натискання клавіш Shift+Ctrl+проміжок). Тире (–) та дефіс (-) розрізняються. Апостроф позначається (’), напр., ім’я. Лапки використовуються такі: «...»; семи, семеми подаються в одинарних лапках (’ ’). Сторінки не нумеруються. 

Обсяг рукопису наукової статті (зокрема таблиць і підписів до них, анотацій, літератури) – 8–15 сторінок.

До друку приймаються відредаговані статті в такому оформленні:

  1. УДК (перший рядок, ліворуч, 12 кегль, жирн.).
  2. Ініціали, прізвище автора (другий рядок, праворуч, 12 кегль, жирн.).
  3. Науковий ступінь, учене звання (третій рядок, праворуч, 12 кегль, курсив).
  4. Місце роботи, посада (четвертий – п’ятий рядки, праворуч, 12 кегль, курсив).
  5. ORCID iD автора (повне гіперпосилання: https://orcid.org/xxxx-xxxx-xxxx-xxxx) автора / авторів (шостий рядок, праворуч, 12 кегль).
  6. Назва статті (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.), яка має точно відбивати зміст дослідження, бути короткою та містити ключові слова.
  7. Анотація українською мовою(12 кегль, інтервал 1, яка має містити не менше 1800 знаків (250–300 слів), разом із ключовими словами (5–7 слів). Структура анотації повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження.
  8. Ініціали, прізвище автора англійською мовою (праворуч, 12 кегль, жирн.).
  9. Науковий ступінь, вчене звання англійською мовою (наступний рядок, праворуч, 12 кегль, курсив).
  10. Місце роботи, посада англійською мовою (наступні рядки, праворуч, 12 кегль, курсив).
  11. Назва статті англійською мовою (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.).
  12. Анотація англійською мовою(12 кегль, інтервал 1, яка теж має містити не менше 1800 знаків (250–300 слів), разом із ключовими словами (5–7 слів). Структура анотації повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження.
  13. Далі розташовується текст статті (12 кегль, інтервал 1,5, основні обов’язкові складники статті див. вище); посилання на використані джерела в тексті статті подавати тільки у квадратних дужках, наприклад: [1]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела через кому, наприклад: [1, с. 5].
  14. Література (заголовок – 12 кегль, курсив, жирн.; решта відомостей – 12 кегль, інтервал 1,5; прізвища й ініціали авторів подавати за алфавітом), оформлена згідно з чинними вимогами з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
  15. Перелік джерел латиницею References (заголовок – 12 кегль, інтервал 1,5, курсив, жирн.; решта відомостей – 12 кегль звичайний). Referencesслід оформлювати за Гарвардським стилем – Harvard referencing style.

Транслітерацію латиницею здійснюємо згідно з Постановою КМУ від 27.01.2010 № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Транслітерація стосується лише джерел, мова оригіналу яких українська – для зручності можна скористатися онлайн-конвертером «Трансліт. УКРЛІТ.ORG : Публічна система транслітерації українського алфавіту латиницею».

Після транслітерованих ініціалів та прізвища автора(-ів), наводимо транслітеровану назву джерела та переклад англійською мовою у квадратних дужках (переклад надається відповідно до оригіналу джерела за наявності; за відсутності оригінального перекладу надається власний варіант). Назви періодичних видань наводимо відповідно до даних на порталі ISSN: назву видання англійською за наявності або транслітеровану назву, після якої у квадратних дужках надаємо переклад англійською. У References місто та видавець для періодичних видань не зазначається. Назви періодичних видань виділяємо курсивом.

Прізвище та ініціали автора (авторів), а також назву видавництва транслітеруємо, а не перекладаємо. Вихідні дані – місце видання (місто), том, частина, сторінки тощо подаються в перекладі англійською мовою. Місце видання завжди вказуємо повністю, без скорочень; назви міст перекладаємо й одразу подаємо англійською (Kyiv, Kharkiv, Odesa, Lviv тощо), а назви видавництв тільки транслітеруємо (Naukova dumka, Promin, etc.). Для книг загальну кількість сторінок у References не вказуємо, але зазначаємо відповідні сторінки у цитуванні в тексті. В описах частини книги, збірки матеріалів тощо назву основного джерела виділяємо курсивом.

Джерела мовами, які застосовують латинську абетку, транслітерації не підлягають.

Якщо цитованому науковому виданню присвоєно DOI (Digital Object Identifier) – міжнародний стандарт (ISO 26324:2022) ідентифікації інформації, то його обов’язково вказуємо як у Літературі, так і в References (наприклад, https://doi.org/10.18524/2414-0627.2025.32.337335). У разі відсутності цифрового ідентифікатора додаємо адресу ресурсу й дату його перегляду (наприклад, URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/6_2021/part_3/21.pdf (дата звернення: 25.03.2026).

Ідентифікатор DOI призначається для усіх статей збірника безкоштовно.

Редакційна колегія просить шановних авторів виважено поставитися до укладання списку літератури, зокрема уникати використання російськомовних джерел та джерел, виданих у росії чи білорусі.

Рецензування і перевірка матеріалів. Рукописи статей проходять оцінку відповідності профілю наукового збірника та чинним вимогам щодо структури й оформлення. Статті рецензуються запрошеними незалежними експертами.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК  811.161.2’373.231
DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309394

М. Л. Дружинець,
д-р філол. наук, проф.,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
професор кафедри української мови та мовної підготовки іноземців
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-3014-3072

ПCИХОФОНОСЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЖІНОЧОГО ІМЕНІ: АЛГОРИТМ АТРИБУТИВНОГО СТУПЕНЮВАННЯ

Стаття присвячена вивченню психофоносемантики жіночого іменника за авторським алгоритмом. Мета розвідки – з’ясувати функції звукопису жіночих імен за алгоритмом ступенювання на основі фонетичного змісту та кольорових асоціацій голосних звуків. Завдання дослідження: подати психофоносемантику голосних звуків за експериментальними дослідженнями; обґрунтувати фонетичний зміст жіночого іменника за атрибутивним алгоритмом ступенювання: імена зі статусом «дуже», «більш», «найбільш»; представити кольорову гаму досліджуваного жіночого іменника на основі наголошеного (всіх) голосного (голосних); з’ясувати роль та функції психофоносемантики жіночого іменника.

Ключові слова: психофоносемантика, фонетичний зміст, кольорові асоціації, жіночий іменник, алгоритм, атрибутивне ступенювання.

M. L. Druzhynets
DSc, Professor,
Odesa I. I. Mechnikov National University,
Professor at the Ukrainian Language and Foreigners’ Language Training Department
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-3014-3072

PSYCHO-PHONO-SEMANTIC POTENTIAL OF A FEMALE NAME: AN ALGORITHM OF ATTRIBUTIVE GRADATION

The article is devoted to the study of the psycho-phono-semantics of female names by the author’s algorithm. The purpose of the study is to find out the functions of the sound of female names according to a gradation algorithm based on phonetic content and colour associations of vowel sounds. Objectives of the study are: to present the psycho-phono-semantics of vowel sounds based on empirical studies; to substantiate the phonetic content of the female noun according to the attributive algorithm gradation (names with the status of very, more, the most); to present the colour range of the female noun based on the stressed vowel(s); to find out the role and functions of the psycho-phono-semantics of the female noun.

Key words: psycho-phono-semantics, phonetic content, colour associations, feminine noun, algorithm, attributive gradation.

Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст

Література

  1. Дружинець М. Л. Психофоносемантика українських голосних звуків: теоретичний та практичний аспекти : монографія. Мюнхен : LAP LAMBERT ACADEMIC PUBLISHING, 2018. 104 с.
  2. Дружинець М. Л. Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти : монографія. Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2019. 580 с.
  3. Кушнерик В., Савчук Т. Фоносемантичні явища як мовні реалії. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія. Вип. 831–832. С. 166–175. https://doi.org/10.31861/gph2021.831-832.166-174

References

  1. Druzhynets, M. L. (2018), Psycho-phono-semantics of Ukrainian vowel sounds: theoretical and practical aspects [Psykhofonosemantyka ukrainskykh holosnykh zvukiv: teoretychnyi ta praktychnyi aspekty], Munich. [in Ukrainian].
  2. Druzhynets, M. L. (2019), Ukrainian oral speech: psycho- and sociophonetic aspects [Ukrainske usne movlennia: psykho- ta sotsiofonetychnyi aspekty]. Odesa. [in Ukrainian].
  3. Kushneryk, V., Savchuk, T. (2021), Phonosemantic phenomena as linguistic realities [Fonosemantychni yavyshcha yak movni realii]. Naukovyi Visnyk Chernivetskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Yuriia Fedkovycha, Hermanska Filolohiia, (831–832), рр. 166–175. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31861/gph2021.831-832.166-174 [in Ukrainian].