Подання

Керівництво для авторів

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ.

РУКОПИСИ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ, ДО ДРУКУ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!

Статті до редколегії наукового збірника «Записки з українського мовознавства» подаються відповідно до вимог п. 3 Постанови Президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» від 15.01.2003 р. № 7-05/1. 

Робочі мови видання: українська, англійська, польська, болгарська, сербська, чеська, німецька, італійська, литовська, грузинська, казахська, турецька, китайська та інші світові мови.

Структура статті:

– постановка наукової проблеми та її актуальність;

– аналіз досліджень проблеми;

– мета і завдання; об’єкт і предмет дослідження; опис джерельної бази, фактичного матеріалу та методів, застосованих у процесі аналізу; наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів;

– виклад основного матеріалу та обгрунтування результатів дослідження;

– висновки та перспективи дослідження.

Автори подають одну статтю, що раніше не була опублікована в інших виданнях, і несуть повну відповідальність за оригінальність тексту статті, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних тощо.

Стаття надсилається на електронну адресу редакції: kafukrmovaonu@ukr.net  редактор Word, шрифт Times New Roman, інтервал 1,5. Береги: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, знизу – 20 мм, угорі – 20 мм, абзац – 1,25 мм, без переносів. Сторінки не нумеруються. 

Обсяг рукопису наукової статті (в т. ч. таблиць і підписів до них, анотацій, літератури) – 8 –15 сторінок.

До друку приймаються відредаговані статті в такому оформленні: на початку статті УДК (перший рядок ліворуч, 12 кегль); ініціали, прізвище автора (другий рядок, праворуч, 12 кегль, жирн.); науковий ступінь, учене звання (третій рядок, праворуч, 12 кегль), місце роботи, посада (четвертий – п’ятий рядки, праворуч, 12 кегль); назва статті (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.);

анотація українською мовою (11 кегль, інтервал 1, яка має містити не менше 1800 знаків (250-300 слів), включаючи ключові слова (5-7 слів).  Структура анотації повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження;

надалі подаються англійською мовою ініціали, прізвище автора (праворуч, 12 кегль, жирн.); науковий ступінь, учене звання (наступний рядок, праворуч, 12 кегль), місце роботи, посада (наступні рядки, праворуч, 12 кегль); назва статті (в центрі, 12 кегль, вел., жирн.) – так само, як і на початку статті  в українськомовному варіанті;

анотація англійською мовою (11 кегль, інтервал 1, яка теж має містити не менше 1800 знаків (250-300 слів), включаючи ключові слова (5-7 слів).  Структура анотацї повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи, стислі висновки та перспективи дослідження.

Далі розташовується текст статті (12 кегль, інтервал 1,5, основні обов’язкові складники статті див. вище); посилання на використанні джерела в тексті статті подавати тільки у квадратних дужках, наприклад: [1]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела через кому, наприклад: [1, с. 5];

потім Література (заголовок – 12 кегль, курсив, жирн.; прізвища й ініціали авторів подавати за алфавітом – 12 кегль, інтервал 1,5, курсив, решта відомостей – 12 кегль звичайний);

Бібліографічні посилання у списку використаних джерел Література слід оформлювати за стандартом ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Після тексту статті та Літератури обов’язково додається References (заголовок – 12 кегль, інтервал 1,5, курсив, жирн.). References слід оформлювати за Гарвардським стилем (Harvard referencing style). Транслітерацію здійснюють згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею»; транслітерація стосується лише джерел, мова оригіналу яких українська – для зручності скористуйтеся онлайн-конвертером. Після транслітерованого варіанту назви надають переклад англійською у квадратних дужках. Джерела мовами, які застосовують латинську абетку, транслітерувати не потрібно. Прізвище та ініціали автора (авторів), а також назва видавництва транслітеруються, а не перекладаються. Вихідні дані – місце видання (місто, країна), том, частина, сторінки тощо даються у перекладі англійською мовою. Місце видання завжди вказувати повністю, без скорочень; назви міст перекладаються англійською. Якщо цитованому науковому виданню присвоєно DOI (Digital Object Identifier) – міжнародний стандарт (ISO 26324:2022) ідентифікації інформації – то його необхідно обов'язково вказати як в Літературі, так і в References.

Для скорочень, ініціалів (наприклад: С. П. Бевзенко), назв міст та інших географічних об'єктів (наприклад: м. Одеса) використовуйте нерозривний пробіл: Ctrl + Shift + Space.

Редакційна колегія просить шановних авторів виважено поставитися до укладання списку літератури, зокрема уникати надмірного використання російськомовних джерел.

Рецензування і перевірка матеріалів. Статті проходять оцінку відповідності профілю наукового збірника, вимогам ДАК та оформленню. Статті рецензуються членами редакційної колегії і запрошеними незалежними експертами.

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 811.161.2'271-054/72'34

DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235514

М. Л. Дружинець,

д-р філол. наук, доц.,

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,

професор кафедри української мови

ВІДБИТТЯ ДВОХ ЗАКОНІВ ОРФОЕПІЇ У МОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКИХ

РЕСПОНДЕНТІВ ДІАСПОРИ : НОРМА ТА ДЕВІАЦІЇ

Стаття присвячена усному мовленню молоді української діаспори (Америка, Канада, Італія, Чехія, Польща, Німеччина, Молдова....) на синхронному рівні, зокрема вимовним особливостям української мови. На основі соцопитування доведено нормативність, історичну органічність; указано вимовні проблеми та орфоепічні девіації; визначено відсотковий рівень володіння орфоепією шиплячих перед свистячими та навпаки у широкій локальній та соціальній представленості зарубіжжя. ...................................................................................................................................................................

Ключові слова: українська діаспора, соціологічне опитування, нормативність, відхилення, історична органічність, вимова шиплячих, вимова свистячих.

M. L. Druzhynets

DSc, Assoc. Prof.

Odesa I. I. Mechnikov National University

Professor at the Department of Ukrainian Language 

REFLECTION OF TWO LAWS OF SPELLING IN THE SPEECH

OF UKRAINIAN RESPONDENTS OF THE DIASPORA:

NORMS AND DEVIATIONS

The article is devoted to the oral speech of Ukrainian diaspora’s youth (America, Canada, Italy, the Czech Republic, Poland, Germany, Moldova...) at the synchronous level, in particular the pronunciation features of the Ukrainian language. Based on the poll the normativeness and historical organicity are proved. Also, pronunciation problems and orthoepic deviations are indicated; the percentage of mastery of orthoepy of sound combinations was determined, in particular, the pronunciation of hushing sounds before sibilants and vice versa in a wide local and social representation of foreign countries..

Our research aims to try to determine the percentage of orthoepy, to identify, analyze and describe typical pronunciation mistakes, in particular the pronunciation of hushing sounds before sibilants and vice versa in a wide local and social representation abroad. Our task is to analyze the speech of Ukrainian respondents in the diaspora, to indicate the stability and instability of a particular norm; to trace the reflection of the pronunciation of these sound 10  combinations in old written notes, and compare with the speech of Ukrainian respondents in Ukraine......................

Key words: Ukrainian diaspora, sociological survey, normativeness, deviation, historical organicity, pronunciation of hissing, pronunciation of whistling.

Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст Текст

Література

1. Волох О. Т. Асиміляція та дисиміляція приголосних в українській мові за даними пам'яток XVII – XVIII ст. Питання історичного розвитку української мови. Xарків, 1959. С. 20–22.
2. Волох О. Т. Фонетичні особливості української літературної мови початку XVIII століття. Учені записки Харківського університету. Xарків, 1960. Т. 111: Тр. філол. фак-ту. С. 169–179.

References

1. Voloch, O. T. (1959) 'Asymiliatsiia ta dysymiliatsiia pryholosnykh v ukrainskii movi za danymy pamiatok XVII – XVIII st.' [Assimilation and dissimilation of consonants in the Ukrainian language according to the monuments of the XVII - XVIII centuries], in Pytannia istorychnoho rozvytku ukrainskoi movy. Kharkiv, рр. 20–22. [in Ukrainian]
2. Volokh, O. T. (1960) 'Fonetychni osoblyvosti ukrainskoi literaturnoi movy pochatku XVIII stolittia' [Phonetic features of the Ukrainian literary language of the beginning of the XVIII century], Ucheni Zapysky Kharkivskoho Universytetu, 111: Tr. filol. fak-tu, рр.169–179. [in Ukrainian]