ПРО МОВУ ЯК ДУХОВНУ ЗУМОВЛЕНІСТЬ ТА ОКРЕМІШНІСТЬ НАЦІЇ

Автор(и)

  • Г. Г. Стойкова Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2017.24.131408

Ключові слова:

національна мова, національний ідеал, духовна самостійність, слово, національна окремішність

Анотація

Мета статті – розкрити феномен мови як духовної зумовленості та окремішності нації, як найважливішу народну окремішність. Предметом розгляду є мова як матеріально-ідеальне явище. Результатом вивчення проблеми є доведення, що мова є найважливішим національним ідентифікатором і тому без національного ідеалу, сконцентрованим виявом якого є мова, неможливе усвідомлення своєї відмінності-самобутності у світі. Нація, яка втрачає свою рідну мову і приймає чужу, не має духовної самостійності. Така нація не має душевної бадьорості і проявляє апатію і млявість. Вона не спроможна утвердити свого права на життя поміж інших націй і через саме життя засуджена на смерть. Отже, лише сильна національна воля є критерієм життєздатності нації. Висновки: індивідуальність духу народу яскраво виражена в національній мові. Спільні дії індивідуума і його народу базовані на мові, якою і з допомогою якої народ думає. Необхідно демонструвати дух як найважливішу народну окремішність. У цьому аспекті убачаємо подальші пошуки розмаїтості мов і народів, зумовлених різним проявом духовної сили.

Посилання

Abramov, B. M. (2012), A Way to a Truth [Put’ k istine], Eksmo, Moscow, 656 p.

Vozniak, T. (1998), Revival of Hebrew and Ukrainian, Texts and translations [Vidrodzhennia ivrytu ta ukrainskoi movy, Teksty ta pereklady], Folio, Kharkiv, 345 p.

Gumboldt, V. fon. (1956), About Development of a Structure of Human Languages and its Influence on Spiritual Development of the Human Race, Anthology of linguistics history – XIX–XX centuries [O razvitii chelovecheskikh yazykov i ego vlijanii na dukhovnoe razvitie chelovecheskogo roda, Khrestomatija po istirii jazykoznanija XIX–XX vekov], Progress, Moscow, 172 p.

Herder, Jogan G. (2000), Language and National Identity, Nationalism. Anthology [Mova i natsionalna indyvidualnist, Natsionalizm, Antologija], Smoloskip, Kiev, 220 p.

Zabuzhko, O. (2001), The Reporting from the 2000th year [Reportazh iz 2000-go roku], Fakt, Kyiv, 95 p.

Kessedi, F. (1992), People and Nation, Philosophical and sociological thought [“Narod i natsija”, Filosofskaja i sotsiologicheskaja mysl’], Progress, No. 6, pp. 71–94.

Movchan, P. (1994), Language is the Space Phenomenon [Mova – javyshche kosmichne], Prjsvita, Kyiv, 168 p.

Pogribnyj, A. (1999), If We Studied as it is Necessary. Talk on Sore [Yakby my vchylys jak treba… Rozmovy pro nabolile], Prjsvita, Kyiv, 336 p.

Tymoshevs’kyj, O. (1912), Language and Nationality [Mova i nacional’nist’], Chernivci, 123 p.

Fedyk, O. (2000), Language as Spiritual Adequate of the World (Reality) [Mova yak dukhovnyi adekvat svitu (dijsnosti)], Misioner, Lviv, 298 p.

Saussure, F. de (1993), Course of the General Linguistics [Kurs zagalnoi lingvistyky], Kyiv, 383 p.

Franko, І. (2000), Outside of Possible, Nationalism. Anthology [Poza mezhamy mozhlyvogo, Natsionalizm, Antologija], Smoloskip, Kyiv, 872 p.

Chekhovych, K. (1931), Thoughts About. Chat on a Nationality [Dumky O. Potebeni pro natsionalnist], Lviv, 187 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-27

Номер

Розділ

СОЦІОЛІНГВІСТИКА. КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА