КОНЦЕПЦІЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОМУ ТЕКСТІ: ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ САМОТОТОЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.181447Ключові слова:
гендер, ідентичність, постмодернізм, постмодерністський текст, соціокультурний феноменАнотація
Статтю присвячено висвітленню проблематики ідентичності у постмодерністських текстах. Схарактеризовано філософське підґрунтя й методологічний базис постмодернізму як світоглядного напряму та його вплив на параметри мовного відображення ідентичності особи. Проаналізовано підходи до вивчення ідентичності як соціокультурного феномену й текстового конструкту, з’ясовано особливості вербалізації різних аспектів самототожності індивіда у їхній множинності й цілісності.
Посилання
Lyotard, J.-F. (1998), The Postmodern Condition [Sostojanie Postmoderna]. Institut eksperim. sotsiologii, Moscow; Aleteja, SPb, 159 p.
Lysyi, I. Ja. (2014), The concept of national identity in cultural research [Kontsept natsionalnoi identychnosti v doslidzhenniah kultury], TERTIUM NON DATUR: Problema kulturnoi identychnosti v literaturno-filosofskomu dyskursi XIX–XXІ st., NaUKma, Kyiv, pp. 40–52.
Palij, O. P. (2013), Poetics of postmodernist novel (to theoretical aspects) [Poetyka postmodernistskoho romanu (do teoretychnykh aspektiv)], Literaturoznavchi studii, Vyp. 39(2), pp. 278–288.
Silnitskii, G. G. (2008), Postmodernism and synergetics : two approaches towards the problem of appearance of the new [Postmodernizm i sinergetika : dva podkhoda k 9roblem vozniknovenija novogo], Izvestija Smolenskogo gosud. un-ta, Smolensk, № 1, pp. 115–131.
Smith, E. D. (1994), National Identity [Natsionalna identychnist], Osnovy, Kyiv, 223 p.
Stulina, M. V. (2011) German postmodernist discourse : linguo-conceptual and linguopoetic aspects [Nimetskyi postmodernistskyi dyskurs : linhvokontseptualnyi i linhuopoetychnyi aspekty], Odesa, 20 p.
Bird, C. E., Rieker P. P. . Gender matters: an integrated model for understanding men’s and women’s health // Social Science & Medicine. 1999. No. 48(6), p. 745–755.
Cixous, H. The Laugh of the Medusa. Signs. 1976. Vol. 1. No. 4, p. 875–893.
Escudero-Alias, M. Long Live the King : A Genealogy of Performative Genders. Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 2009. 225 p.
Eugenides, J. Middlesex. URL: http://royallib.com/book/Eugenides_Jeffrey/Middlesex.html.
Mathews, G. Global culture/individual identity : searching for home in the cultural supermarket. London : Routlege, 2000. 228 p.
Ott, E. M. Effects of the Male-Female Ratio at Work : Policewomen and Male Nurses // Psychology of Women Quarterly. March, 1989. No. 13, р. 41–57.
Stepan, Ch. The Spectator’s View: No gender equality until 2060? // The Hamilton Spectator. Oct 17, 2015. URL: https://www.thespec.com/opinion-story/5964990-the-spectator-s-view-no-gender-equality-until-2060-/.
Stokes, J. E. Marital quality and loneliness in later life : A dyadic analysis of older married couples in Ireland // Journal of Social and Personal Relationships. 2017. Vol. 34 (1), р. 114–135.
Tilsen, J., Nylund, D.. Resisting normativity : Queer musings on politics, identity, and the performance of therapy // The International Journal of Narrative Therapy and Community Work. 2010. No. 3, р. 64–70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).