КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СКЛАДНИХ СЛІВ ПЕРІОДУ ПАНДЕМІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2021.28.235534Ключові слова:
COVID-19, коронавірус, пандемія, газетний дискурс, складне слово, лексична інноваціяАнотація
У пропонованій статті зосереджено увагу на виникненні, збагаченні та оновленні лексичного складу сучасної української мови періоду пандемії коронавірусу Covid-19, розглянуто процес появи нових складних одиниць, динаміку розвитку їх семантики та набуття ними нових значень; зафіксовано появу нових складних слів, пов’язаних із поширенням коронавірусного захворювання та його впливу на лінгвістичну ситуацію у сучасному газетному дискурсі, визначено тенденції їх активізації. Повсюдне поширення захворювання знайшло свій відбиток не лише у медицині, а й усіх соціальних сферах та у лексичному складі багатьох мов, зокрема й української. Установлено, що найуживанішими серед складних інновацій у газетному дискурсі означеного періоду є лексеми COVID-19, коронавірус, що стали джерелом широкого творення від них нових складних слів Хронологічно стаття охоплює період від початку 2020 року до першого півріччя 2021 року.
Посилання
Бабелюк O. A., Дідух Л. I. Способи творення неологізмів на позначення явищ COVID-19 в англомовному епідеміологічному дискурсі. Львівський філологічний часопис. 2020. № 7. С. 5-12.
Бондаренко О. М. Аналіз морфологічних неологізмів англійської мови, створених у зв’язку з пандемією COVID-19. Збірник наукових праць «Нова філологія». № 80. Том І (2020). С. 79-83.
Весна Т. В., Телецька Т. В. Лексичні інновації періоду коронавірусної пандемії. Записки з романо-германської філології. Випуск 1 (44). 2020. С. 82-89.
Городенська К. Г. Нові явища та процеси в українському словотворенні: динаміка чи деструкція словотвірних норм? Українська мова. 2013. № 2. С. 3-11.
Деркачова О. COVID-неологізми в системі української мови. Міждисциплінарні наукові дослідження: особливості та тенденції : матеріали міжнародної наукової конференції (Т. 4), 4 грудня, 2020 рік. Чернігів : МЦНД, 2020. С. 73-74.
Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація: Монографія. К: Акцент, 2007. 311 с.
Коронавірус: медична термінологія зрозумілою мовою. URL: https://www.dw.com/uk/коронавірус-медична-термінологія-зрозумілою-мовою/a52846355
Омельчук С. А., Мандич Т. М. Контекстний аналіз абревіатури COVID-19 та лексичних варіантів її на перетині лексикології, словотвору й синтаксису / Challenges and achievements of European countries in the area of philological researches : Collective monograph. Vol. 2. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2020. Р. 112-131.
Онлайн-словник неологізмів та сленгу сучасної української мови «Мислово» http://myslovo.com/
Oxford English Dictionary. URL: https://public.oed.com/updates/new-words-listapril-2020/
Словник термінів, які потрібно знати під час пандемії COVID-19 [Електронний ресурс]. https://www.radiosvoboda.org/a/koronavirus-terminyslovnyk/30520097.html
Словник української мови: в 11 томах. URL: http://www.inmo.org. ua/sum.html
Харченко С. В. Новотвори періоду коронавірусної пандемії в медійному просторі України. Міжнародний філологічний часопис. 2020. Вип. 4. С. 104–110.
Хода Л. Д. Мова реклами в часи пандемії коронавірусу Covid-19 (на матеріалі українських та словацьких текстів). Південний архів філологічні науки) : зб. наук. праць. Херсон : ХДУ. 2020. Випуск LXXXІІ. С. 130-135.
Юхно Є. В. КОРОНАВІРУС як прецедентна одиниця в сучасному інформаційному просторі. Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди. 2020. Вип. 53. С. 55-62.
References
Babeliuk O. A., Didukh L. I. (2020), Methods of creating neologisms to denote the phenomena of COVID-19 in the English-language epidemiological discourse [Sposoby tvorennia neolohizmiv na poznachennia yavyshch COVID-19 v anhlomovnomu epidemiolohichnomu dyskursi], Lvivskyi filolohichnyi chasopys, № 7, pp. 5-12.
Bondarenko O. M. (2020), Analysis of morphological neologisms of the English language created in connection with the COVID-19 pandemic [Analiz morfolohichnykh neolohizmiv anhliiskoi movy, stvorenykh u zviazku z pandemiieiu COVID-19], Zbirnyk naukovykh prats «Nova filolohiia». № 80, Tom I, pp. 79-83.
Vesna T. V., Teletska T. V. (2020), Lexical innovations of the coronavirus pandemic period [Leksychni innovatsii periodu koronavirusnoi pandemii. Zapysky z romanohermanskoi filolohii], Vypusk 1 (44), pp. 82-89.
Horodenska K. H. (2013), New phenomena and processes in Ukrainian word formation: dynamics or destruction of word - forming norms? [Novi yavyshcha ta protsesy v ukrainskomu slovotvorenni: dynamika chy destruktsiia slovotvirnykh norm?], Ukrainska mova, № 2, pp. 3-11.
Derkachova O. (2020), COVID-neologisms in the Ukrainian language system. Interdisciplinary research: features and trends [COVID-neolohizmy v systemi ukrainskoi movy. Mizhdystsyplinarni naukovi doslidzhennia: osoblyvosti ta tendentsii]: materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (T. 4), 4 hrudnia, Chernihiv, pp. 73-74.
Koloiz Zh. V. (2007), Ukrainian occasional derivation [Ukrainska okazionalna deryvatsiia], Monohrafiia, Kyiv, Aktsent, 311 p.
Coronavirus: medical terminology in plain language [Koronavirus: medychna terminolohiia zrozumiloiu movoiu]. URL: https://www.dw.com/uk/koronavirus
Omelchuk S. A., Mandych T. M. (2020), Context analysis of the abbreviation COVID-19 and its lexical variants at the intersection of lexicology, word formation and syntax [Kontekstnyi analiz abreviatury COVID-19 ta leksychnykh variantiv yii na peretyni leksykolohii, slovotvoru y syntaksysu], Challenges and achievements of European countries in the area of philological researches : Collective monograph. Vol. 2. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», pp. 112-131.
Online dictionary of neologisms and slang of the modern Ukrainian language «Myslovo» [Onlain-slovnyk neolohizmiv ta slenhu suchasnoi ukrainskoi mo y «Myslo o»] . URL: http://myslovo.com/
Oxford English Dictionary https://public.oed.com/updates/new-words-list-april2020/
Glossary of terms to know during a COVID-19 pandemic [Slovnyk terminiv, yaki potribno znaty pid chas pandemii COVID-19]. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/koronavirus-terminy-slovnyk/30520097.html
Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes [Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh]. URL: http://www.inmo.org. ua/sum.html
Kharchenko S. V. (2020), Innovations of the coronavirus pandemic period in the media space of Ukraine [Novotvory periodu koronavirusnoi pandemii v mediinomu prostori Ukrainy], Mizhnarodnyi filolohichnyi chasopys, Vyp. 4, pp. 104-110.
Khoda L. D. (2020), The language of advertising during the Covid-19 coronavirus pandemic (based on Ukrainian and Slovak texts) [Mova reklamy v chasy pandemii koronavirusu Covid-19 (na materiali ukrainskykh ta slovatskykh tekstiv)], Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky) : zb. nauk. prats. Kherson, Vypusk LXXXII, pp. 130-135.
Yukhno Ye. V. (2020), CORONAVIRUS as a precedent unit in the modern information space [KORONAVIRUS yak pretsedentna odynytsia v suchasnomu informatsiinomu prostori], Linhvistychni doslidzhennia: zb. nauk. prats KhNPU imeni H. S. Skovorody, Vyp. 53, pp. 55-62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
