ДІАЛЕКТНА ФРАЗЕОГРАФІЯ В КОНТЕКСТІ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Анотація

Статтю присвячено одному з доволі молодих, але вже сформованих і на цей час найпопулярніших напрямів сучасної лінгвістики – діалектній фразеографії. На тлі незгасного інтересу до стійких зворотів народного мовлення і їхньої фіксації огляд публікацій, присвячених загальним та окремим проблемам діалектної фразеографії, їх аналіз і систематизація в тісному зв’язку з витоками розвитку і становлення діалектної фразеографії як важливого напрямку мовознавства видаються надзвичайно актуальними. Метою статті є огляд публікацій, присвячених диалектній фразеографії, огляд найзначущіших фразеологічних діалектних словників російської мови, висвітлення діалектної фразеографії в синхронії і діахронії. Об’єктом дослідження є найзначущіші публікації, присвячені фразеографуванню народного мовлення, діалектні фразеологічні словники російської мови та словники російського народного мовлення, що стали основою сучасної діалектної фразеографії; предметом – динаміка становлення та розвитку діалектної і регіональної фразеографії в контексті лінгвістичних досліджень. У роботі використано як загальнонаукові методи – індукція, дедукція, аналіз, синтез, так і суто лінгвістичні – переважно описовий метод. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в роботі вперше у вітчизняній лінгвістиці здійснено спробу висвітлити динаміку становлення та розвитку діалектної фразеографії в контексті досягнень лінгвістичної думки. Теоретична та практична цінність полягає у приверненні уваги дослідників до діалектної фразеографії як найцікавішого та перспективного напряму, а також у використанні отриманих результатів у подальшому вивченні та розробці загальних та коремих проблем діалектної фразеографії, лексикографії та регіоналістики загалом. Висновки і перспективи дослідження. На підставі наведених даних авторка простежує нерозривний зв’язок діалектної фразеографії з теоретичними і прикладними основами загальнолітературної нормативної фразеології і фразеографії, лексикографічним описом народного мовлення, пареміографією, виокремлює і характеризує в становленні і розвитку російської діалектної фразеографії низку етапів, характеризує кожен з них, акцентує увагу на проблемах, що стоять перед сучасними фразеографами.