КОСМОНІМНИЙ КОМПОНЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ ОНІМНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262346Ключові слова:
вільний асоціативний онімний експеримент, космонім, онімна ідентичність, симул, реакціяАнотація
Статтю присвячено вивченню космонімного компоненту української онімної ідентичності. Проаналізовано результати двох етапів вільного асоціативного експерименту 2006 й 2021 років зі стимулами-космонімами, встановлено домінувальні домени структури їхнього асоціативного поля. До експерименту залучено 200 респондентів, від яких отримано 401 реакцію. Стаття присвячена дослідженню космічної складової української онімічної ідентичності. Поняття ідентичності є таким же актуальним у русі як одне з центральних джерел сучасної української наукової думки. Аналіз механізмів власних назв у контексті культурної ідентичності є завданням нашого дослідження. Метою статті є розгляд питання колективної ідентичності та її відображення у сфері власних назв, а саме – космонімів. Космоніми — одні з периферійних власних назв. Їхнє функціонування та місце в онімічному просторі української культурної сфери досі залишається недостатньо дослідженим. На нашу думку, подальших досліджень потребує асоціативний аспект космонімічної сфери, де основним сегментом має стати концепт космонімічного простору та які сегменти є основними важелями впливу на культурне життя та онімічну ідентичність. Ідентичність можна зобразити як «індивідуальне» самосвідомість, що визначається а) набором фізичних, психологічних і міжособистісних характеристик, які не повністю поділяються з жодною іншою особою, б) діапазоном належності (наприклад, етнічної приналежності) і соціальних ролей. Онімічна ідентичність базується на колективній ідентичності як розумінні та ізоляції групи в середовищі. Бачення подібності індивідуальної та колективної ідентичностей базується на розумінні того, що ідентичність ніколи не є виключно індивідуальною. Колективна ідентичність ґрунтується на ряді індивідуальних ідентичностей, які, у свою чергу, вибираються індивідом. Таким чином, людина за сукупністю внутрішніх рис і соціальних ролей стає частиною соціокультурної колективної ідентичності, визначає її і може на неї впливати. Онімічна ідентичність – це реалізація власних назв у колективному дискурсі, за допомогою якої певна група виокремлюється з низки інших соціальних груп, створює власну соціокультурну ідентичність, яка базується на загальноетнічній парадигмі. Вільний асоціативно-онімічний експеримент є одним із надійних методичних прийомів ономастичного пошуку. Експеримент проводився з україномовними інформантами, загалом 200 осіб (по 100 інформантів кожного разу). Особливістю нашого дослідження є те, що експеримент проводився у два етапи у 2006 та 2021 роках. Для дослідження було обрано два стимули: космоніми – власні назви космічних тіл, Уран та Плутон. Результати експерименту підсумовуються в кількісному вираженні: загальна кількість усіх реакцій/загальна кількість різних неповторних реакцій/загальна кількість анонімних реакцій/анонімних одноразових реакцій/відмов. Кількість усіх реакцій разом в ідеалі має становити 100, але може бути більшою, якщо деякі інформанти дали більше однієї реакції, або менше, якщо були відмови. Що стосується репертуару різних типів реакцій, які були запропоновані респондентами на двох етапах експерименту на стимул Уран, то він відзначений певним стереотипом. Найпоширенішим типом реакції є, як і очікувалося, гіперонімічний, зумовлений пошуком власника ментального лексикону денотата, який позначається стимулом. Загальна кількість таких реакцій – 109 (52 у 2006 році та 57 у 2021 році). На другому місці меронімічні реакції – 23 (9 у 2006 році та 14 у 2021 році). Третє місце посідають якісні реакції із загальною кількістю 16 (13 у 2006 році та 3 у 2021 році). Суміжні реакції були небагаточисленними, але майже завжди присутніми в експериментальних матеріалах – 8 реакцій (2 і 6 відповідно). Причинні реакції мали місце лише у 2006 році – 4 рази. Репертуар типів реакцій на подразник Плутона дуже схожий. Гіперонімічні реакції переважають 113 (51 у 2006 р. та 62 у 2021 р.), які реалізують домінантну функцію пізнання. Також виявлено 20 меронімічних реакцій (9 у 2006 р. та 11 у 2021 р.) та суміжних реакцій у кількості 4 (2 у 2006 р. та 2 у 2021 р.), а також поодинокі випадки якісних (1 у 2006 р.) та синонімічних (1 у 2021 р.) . Таким чином, аналіз асоціативного поля досліджуваних стимулівкосмонімів дав змогу встановити універсальні мемоплекси як результати колективної творчості та колективного досвіду, що відображається в колективній пам’яті. Отримані результати свідчать про ізоморфізм домінантних доменів структури асоціативних полів стимулів: КОСМОС – ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ – БОГ, що відбувається всупереч теонімічному походженню космонімів та космонімічному походженню назви хімічного елемента. Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо в розширенні репертуару онімічних стимулів з метою дослідження мемоплетичної природи їх асоціативних полів.
Посилання
Карпенко О.Ю. Когнітивна ономастика як напрямок пізнання власних назв: дис. … докт. філол. наук. Київ, 2007. 416 с.
Неклесова В.Ю. Онімний ландшафт як актуалізація культурних та соціальних артефактів в інформаційному просторі (на матеріалі української, іспанської, англійської мов): дис. … докт. філол. наук. Київ, 2019. 423 с.
Неклесова В.Ю. Назви зоряного неба в асоціативно-меметичному осмисленні (на матеріалі вільного асоціативного онімного експерименту). Науковий вісник Ужгородського університету: серія: Філологія. Ужгород: ПП Данило С. І., 2021. Вип. 1 (45). С. 334-339.
Krogseth O. Names and collective identity. Oslo Studies in Language. 2012. 4(2). Р. 161-166.
VanderBos G. R. APA dictionary of psychology. 2nd ed. Washington, DC: American Psychological Association, 2015. 1204 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).