СЕМАНТИКА НАЗВИ ОПОВІДАННЯ РОМАНА МАЛИНОВСЬКОГО «ЗА ДВІ ХВИЛИНИ ДО ПІВНОЧІ»
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262386Ключові слова:
оповідання, заголовок, лексичне поле, компонентдомінанта, семантика, опозиції, паратекст, Р. МалиновськийАнотація
Мета статті - виявити смисли такого елемента паратексту, як заголовок. Об’єкт дослідження - оповідання сучасного українського письменника Романа Малиновського «За дві хвилини до півночі». Для реалізації мети була проаналізована лексика, що входить в семантичне поле «космічні об’єкти»: сонце, планети, зірки. Оскільки одним з головних завдань у статті було встановлення обумовленості вибору мовних одиниць авторською концепцією дійсності, використано метод семантико-прагматичної інтерпретації текстового фрагменту. Предмет дослідження – взаємодія паратекстуального та лексичного рівнів літературного твору як художньої системи. Зроблено висновок про те, що ключову роль в оповіданні відіграє слово «зірка» і його похідні (сузір’я, зорепад): воно зустрічається в тексті об’ємом п’ять з половиною сторінок сімнадцять разів. Відокремлено прямий і метафоричні смисли цього слова: а) космічний об’єкт; б) вогник сигарет під час дружньої зустрічі; в) відблиск супутників, що згорають; г) спалахи ядерних ракет. Виявлено сенс образу зірок на художньому, філософському, міфопоетичному рівнях за допомогою таких семантичних опозицій, як «темрява – світло», «сучасне – майбутнє», «життя – смерть», «одиничне – універсальне», «космогонія – есхатологія». Встановлено зв’язок між процесом спостереження персонажами оповідання за зірками та їхніми уявленнями про красу, здійснення мрій, наближення до універсальних таємниць та шлях до гармонії із всесвітом. Проаналізовано роль лексичних засобів створення образів сонця (у його динаміці) та планет у тексті оповідання. Звертається увага на те, що вектор опису космічних об’єктів – від різноманітності кольорів до поглинання чорнотою, від світла до темряви. Запропоновано таке тлумачення назви твору: за дві хвилини до півночі – за дві хвилини до того, як атомна зброя знищить життя всесвіту. Практичне значення: стаття розширює розуміння основних тенденцій розвитку української прози, лексичних засобів вираження сучасними прозаїками свого бачення дійсності. Перспективність подальших розробок аналізованої проблематики пов’язуємо з вивченням ролі слів, що входять в семантичне поле «космічні об’єкти», в інших оповіданнях книги Р. Малиновського «Солодке життя» (2021) як міжтекстової єдності.
Посилання
Карпенко Ю. О. Назва твору як об’єкт ономастики. Літературна ономастика: зб. статей. Одеса: Астропринт, 2008. С. 29–37.
Карпенко Ю. О. Про назви творів Ліни Костенко. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/magazine41-4.pdf
Лупенко Т. Семантика польових с структур у контексті аналізу мовної картини світу. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики: Науковий журнал. 2012. № 1. С. 85 – 92.
Малиновський Р. Солодке життя. Чернівці: Видавець Померанцев Святослав, 2021. 176 с.
Сокол М. Функції заголовку твору в ракурсі літературознавчої антропології. Studia methodologica. Тернопіль, 2008. Вип. 24. С.245 – 249.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).