СЕМАНТИЧНА ТА СИНТАКСИЧНА ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ ЗАГОЛОВКІВ ПРОГНОЗІВ ПОГОДИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262392Ключові слова:
медійний заголовок, лексема, синтаксична конструкція, односкладне речення, функціюванняАнотація
Заголовок як елемент метеодискурсу, реалізованого в жанрі прогнозу погоди, відбиває специфіку, що ґрунтується на кількох принципах висвітлення інформації. Йдеться про поєднання особливостей наукового, публіцистичного та художнього стилів. Метою нашої розвідки є лексична та синтаксична специфіка заголовків у мережі Фейсбук. Об’єкт дослідження – медійний заголовок, предмет дослідження – його особливості в семантичному та граматичному аспектах. Під час вивчення заголовків прогнозів погоди прислужилися такі методи, як описовий метод (для характеристики метеолексем), компонентний аналіз (для встановлення семантики основних лексичних елементів заголовків), кількісні підрахунки (для з’ясування частотності метеолексем та конструкцій). Джерельною базою послугували заголовки прогнозів погоди, репрезентовані на фейсбук-сторінці начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології В. Постриганя. Фактичну базу становлять 300 вказаних одиниць, зафіксованих у дописах із 12 серпня 2019 до 31 січня 2022 року. Семантична специфіка заголовків значною мірою визначається якісними й кількісними параметрами використовуваних лексем. Найрозгалуженішою є система слів на позначення часу. У її межах виокремлено найчастотніші лексеми: назви сезонів, місяців, днів. Доволі активними серед власне метеолексем виявилися ті, що виражають температурні параметри погоди, опади та явища, а також ті, які конкретизують перебіг погоди в певний проміжок часу. Менш активними компонентами в заголовках є геортоніми, що слугують хрономаркерами погодних умов. Заголовки прогнозів погоди оформлено як різні типи синтаксичних конструкцій. Прості конструкції переважають і відображають основний зміст прогнозу погоди. Складні речення відбивають головну думку прогнозу з певними деталями й порівняно рідко використовуються. Перспективи дослідження вбачаємо в лексико-стилістичній параметризації заголовків прогнозів погоди.
Посилання
Карпенко Ю. О. Назва твору як об’єкт ономастики. Літературна ономастика : зб. статей. Одеса : Астропринт, 2008. С. 29-37.
Коваль Л. М. Семантико-синтаксична основа головного компонента односкладного речення в українській мові : монографія. Вінниця : ФОП Корзун, 2015. 320 с.
Кулібаба М. О. Конституенти лексико-семантичного поля «Синоптична метеорологія»: лексикографічний аспект. Записки з українського мовознавства. Одеса: ПолиПринт, 2019. Вип. 26. Т. 1. С. 44-51.
Мариненко І., Михайленко В. Граматична структура заголовка сучасних українських медіа. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2020. Вип. 187. С. 367-375.
Предикат у структурі речення : монографія/за ред. акад. В. І. Кононенка. Київ; Івано-Франківськ; Варшава, 2010. 408 с.
Романченко А. П. Вербальна мережа ключових ад’єктивів у структурі мовної особистості Наталки Діденко. Мова. 2021. № 35. С. 123-128.
Романченко А. П. Лінгвокогнітивний складник мовної особистості синоптика. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Київ : Гельветика, 2020. Т. 31 (70). № 2. С. 38-43.
Романченко А. П., Піль М. І. Комунікативно-прагматичний аспект номінативних речень у художньому мовленні В. Стуса. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». Херсон : ХДУ, 2020. Вип. 1. С. 239-244.
Серебрянська І. Номінативні односкладні конструкції у заголовкових комплексах друкованих ЗМІ (на матеріалі газет «Україна молода», «День» та «Дзеркало тижня»). Українське мовознавство. Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2012. Вип. 42/1, рр. 381-385.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).