ОНІМНА ГРА ЯК ЕЛЕМЕНТ МОВИ ВОРОЖНЕЧІ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262395Ключові слова:
квазіонім, квазіантропонім, квазітопонім, мова ворожнечі, онімна гра, російсько-українська війнаАнотація
Метою статті є аналіз відонімних лексичних одиниць, які підпадають під категорію мови ворожнечі у контексті російсько-української війни. Об’єкт дослідження – (квазі)оніми, які виникають в результаті онімної гри та вживаються як елементи мови ворожнечі. Предметом дослідження є словотвірні й семантичні засоби творення (квазі)онімів. Для досягнення цілей дослідження застосовано ряд методів, передусім описовий та структурний. Для уточнення значення досліджуваних лексичних одиниць застосовано контекстуальний аналіз. Також звертаємося до методів словотвірного та стилістичного аналізу. У статті підтверджено раніше сформовані уявлення про онімну гру та мову ворожнечі, збагачено їх новими спостереженнями, зокрема щодо онімної гри на рівні графіки. На матеріалі вибірки продемонстровано формальну структуру (квазі)онімів, їхню семантику; з’ясовано, як за рахунок негативної семантики компонентів (квазі)онімів досягається агресивність висловлювання. Онімна гра, завдяки якій реалізується мова ворожнечі, проявляється шляхом контамінації (за участю обсценних компонентів та компонентів, які називають місцеві реалії, пов’язані зі стереотипами); імітаційного (фонічного) словотворення; відапелятивного та віддієслівного словотворення; метафоризації. Доречним є розрізняти відантропонімні та відтопонімні квазіоніми, оскільки ці категорії передають тематично відмінні напрямки агресії. Через квазіоніми реалізується анально-фекальна та сексуальна інвективна стратегії. Також у морфемну структуру квазіонімів включаються лексичні одиниці, які стереотипно асоціюють з національною культурою у негативному сенсі. Група, яка здійснює номінацію та реалізує в мовленні елементи мови ворожнечі, не завжди детально знайома з топонімією групи, на яку спрямована мова ворожнечі, тому подекуди реальна топонімія (та антропонімія) вживається в контексті агресії. Перспективи дослідження передбачають уточнення термінів квазіонім, квазітопонім, квазіантропонім, які позначають результат онімної гри. Вважаємо за доцільне продовжити дослідження онімної гри в інших, у тому числі дотичних сферах комунікації, а також на матеріалі західноєвропейських мов.
Посилання
Божко І. Квазітопоніми та конотативні топоніми на позначення провінційности. Studia Ukrainica Poznaniensia. 2021. Tom 9. № 1. С. 22 - 28.
Божко І. С. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина. Наукові записки Національного університету «Острозька акдемія». Серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 13 (81). С.12 - 16.
Годунок З. В. Мова ворожнечі в онлайн-коментарях. Людина в українському суспільстві в системі цінностей прав людини: сучасний вимір медіадіяльності: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 14 травня 2021 р.). Київ: Інститут журналістики, 2021. С. 31 – 34.
Гуцуляк Д. Мова ворожнечі як засіб реалізації пропаганди «м’якої сили» Росії проти України. Стан і якість дослідження конфліктів в Україні та світі. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції міжнародного проєкту «Медіадіалог» (Київ, 27 листопада 2021 р.). Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2021. С. 27–31.
Колесник Г. О. «Мова ворожнечі» як соціальний та лінгвістичний феномен. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Київ : Гельветика, 2021. Том 32 (71). № 4. Ч. 3. С. 278–283.
Мацюк Г. Взаємодія понять мова – війна як об’єкт лінгвістичного аналізу: результати і нові підходи. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : Гельветика, 2021. Вип. 35. Том 7. С. 101–106.
Мудрова Н. В. Поэтика онимной игры: монография. Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2012. 144 с.
Ставицька Л. Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми. Київ: Критика, 2008. 456 с.
Wartofsky A. The Last Word. The Washington Post. 2001. URL: https://www.washingtonpost.com/archive/lifestyle/2001/02/19/the-last-word/4bad376f4ab7-441c-9c50-afc7e63dd192/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
