ГРАМАТИКА ТЕКСТУ: МОВНОСОЦІУМНІ КАТЕГОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262400Ключові слова:
граматика тексту, категорія адресанта-лінгвоперсони, категорія адресата, категорія інтенційностіАнотація
Стаття присвячена дослідженню граматики тексту з акцентом на дефініції, історії становлення, основних етапах розвитку, її зв’язку з лінгвістично та соціологічно об’єктивною та суб’єктивною граматикою. Чітко розмежовуються й уточнюються дві мовно-соціальні категорії адресаталінгвоперсони та адресанта. Також детально обговорюється статус двох у граматиці тексту. У статті пропонується аналіз мовно-соціальних категорій граматики тексту з акцентом на специфіку вираження мовно-соціальних категорій адресата-лінгвооперсони, адресата-лінгвооперсони, інтертекстуальності, інтенціональності та ситуативної прагматики. Новизна випливає з визначення та кваліфікації ядерних категорій граматики тексту, лінгвістичного та соціального виміру. Теоретичне значення полягає у встановленні основних етапів граматики тексту з інтерпретацією в широкому та вузькому аспектах, інтенціональності, ситуативності та прагматичності у структуруванні тексту. Лінгвістичні та соціальні категорії адресата, адресата, вказівки, інформаційного виміру, інтертекстуальності складають ядро граматики тексту та визначають особливості структурно-семантичної зв’язності текстових значень. Вони також дозволяють рефлексувати на рівнях культурного, історичного та естетико-семантичного контекстів. Зовнішні текстові категорії охоплюють ситуативне та прагматичне усвідомлення адресата-мовної персони, інтенційну спрямованість, інформативність, тоді як інтертекстуальні категорії охоплюють адресато-мовну персону та інтертекстуальність. Перспективними є подальші дослідження теми, особливо функціонального навантаження тексту в культурно-історичний період мовними засобами для реалізації основних мовних і соціальних категорій у граматиці тексту в його активному та/або пасивному аспектах.
Посилання
Антонич Б. -І. Повне зібрання творів/Передмова М. Ільницького; Упорядкування і коментарі Д. Ільницького. Львів: Літопис, 2009. 968 с. + 32 с ілюстр.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD): 250 000/уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь: Перун, 2007. 1736 с.
Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва: Наука, 1981. 138 с.
Єшкілєв В. Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть… Харків: Фоліо, 2015. 282 с.
Загнітко А. Лінгвістика тексту. Теорія і практикум. Вид. 2-ге, випр. і доп. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. 313 с.
Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2020. Х, 920 с.
Зеров М. Вибрані твори. Київ: Смолоскип, 2015. 880 с.
Карпа І. Фройд би плакав. Харків: Фоліо, 2009. 238 с.
Клен Ю. Попіл імперій [В:] Клен Ю. Твори. Т. 2. Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957. С. 11‒327.
Лінгвістичний аналіз тексту: словник термінів/укл.: Марія Голянич, Наталія Іванишин, Руслана Ріжко (Савчук), Роксолана Стефурак. ІваноФранківськ: Сімик, 2012. 392 с.
Митина Ольга В., Евдокименко Александр С. Методы анализа текста: методологические основания и программная реализация. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Психология. Психофизиология. 2010. Вып. 11 (40). С. 29–38.
Минина Ольга Г., Карзунина Алена В. Лингвистика текста: прошлое и будущее. Альманах современной науки и образования. 2010. № 12 (43). С. 220–222.
Норман Борис Ю. Грамматика говорящего: от замысла к высказыванию. 3-е изд. Москва: ЛЕНАНД, 2018. 232 с.
Самосюк Н.Л. Визуальная репрезентация молчания или стилистика киножеста в литературе (на материале романа Дениса Лихейма «Остров проклятых»). Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. Scientific journal. 2015. № 9–10. С. 102–110.
Словарь української мови: В 4-х т./за ред. Б. Грінченка. Київ: Наукова думка, 1996.
Словник української мови: В 11-ти т. Київ: Наукова думка, 1970 – 1980.
Словник української мови: В 20-ти т. Т. 1 – 12. Київ: Наукова думка – Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2012 – 2022.
Уржа Анастасия В. Грамматика и текст. Москва: Флинта, 2017. 328 с.
Фот Л. В. К истории становления лингвистики текста. Вестник Казахского национального университета имени Абая. Серия Филология. 2012. № 2 (136). С. 232 – 236.
Хэррис С. Совместная встречаемость и трансформация в языковой структуре [В:] Новое в лингвистике. Москва: Издательство литературы на иностранных языках, 1962. Вып. II. С. 528–636.
Чиркова Е. И. Altera lingua. Язык художественных произведений. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского государственного архитектурно-строительного университетета, 2018. 204 с.
Во1ingег Dwight. The Atomization of Meaning. Language, 1965. Vol. 41. Pp. 555‒573.
Dascal M., Margalit A. A New ՙRevolution’ in Linguistics! Text-Grammars vs. “SentenceGrammars”. Theoretical Linguistics. 1974. V. 1. N 1/2. Рр. 195–213.
Hatcher A .G. Syntax and Sentence. Word. 1956. Vol. 12. No 2. Pp. 234–250.
Searle J. R. Mind: A Brief Introduction. Oxford: Oxford University Press,2004. 327 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).