КОЛОКАЦІЇ ТЕКСТІВ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено вивченню колокаційної структури текстів Цивільного кодексу України. Установлено, що колокації є статистично стійкими сполученнями, що становлять певний континуум між вільними й сталими сполуками. Доведено, що укладання колокацій текстів Цивільного кодексу України передбачає поєднання корпусного методу з дистрибутивним і контекстологічним аналізом.Сучасне розуміння юридичної лінгвістики суттєво розширилось у зв’язку зі зміною співвідношення юриспруденції та лінгвістики у вивченні мовних питань правової сфери Стаття присвячена дослідженню колокаційної структури текстів Цивільного кодексу України. Встановлено, що колокації є статистично стійкими сполуками, які утворюють певний континуум між вільними та стабільними сполуками. Доведено, що укладення сполучень текстів Цивільного кодексу України передбачає поєднання корпусного методу з дистрибутивним та контекстним аналізом. У цій статті стверджується, що сучасні зміни в гуманітарних науках виправдовують розширення діапазону інтеграції юриспруденції до деяких інших підходів, відмінних від формалістичних і прагматичних. У статті охарактеризовано особливості юридичної мови як спеціалізованої системи правових понять, що забезпечує потреби спілкування у сфері юридичної науки та практики. У статті подано огляд наукових праць, присвячених вивченню мови юридичної галузі, що охоплює загальнотеоретичні проблеми юридичної термінології, її історію, проблеми становлення та розвитку, точність і нормативність окремих термінів, а також лінгвістичні особливості окремих юридичних термінів. явного визначення – це просте речення зі складним іменним присудком, яке може функціонувати з нульовим або лексичним дієслівним сполученням. Складність і спеціалізований характер судових справ зумовлюють особливі вимоги до підготовки та досвіду юриста. Щоб підтримувати необхідний рівень знань і навичок, юрист повинен постійно займатися своїм навчанням і підвищенням кваліфікації.