СЛОВОТВІРНА КОНТАМІНАЦІЯ ЯК ВИЯВ ЛІНГВОКРЕАТИВНОСТІ НА ФЕНОМЕН ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛІ МЕДІАТЕКСТІВ)

Анотація

У статті розглядається словотвірна контамінація як вияв мовної гри, що набуває яскраво виражену прагматичну скерованість на вербалізацію свого емоційно-психологічного стану під час воєнного протистояння. Мета дослідження - виявити структурно-семантичні особливості інноваційних контамінатів у сучасному медіадискурсі. Об’єктом дослідження є інноваційні деривати в сучасних медіатекстах, а предметом – словотвірні контамінати в засобах ЗМІ та їх структурно-семантичні різновиди. Джерельною базою дослідження послугували 235 словотвірних інновацій, зафіксованих в інтернет-ЗМІ (переважно в телеграм-каналах українських та опозиційних російських блогерів) із лютого по червень 2022 року. З’ясовано, що найбільшу активність виявляє контамінаційний тип дериватів, утворених шляхом накладання однієї твірної основи на іншу. На другому місці за чисельністю зафіксованих контамінатів є прийом вичленування однієї твірної основи в іншу. Виявлено, що 75% зафіксованих графодериватів містить латинську літеру Z, яка в українському та російському опозиційному медіадискурсі стала символом російського вторгнення в Україну і набула негативного оцінного значення. Окрема увага приділяється інноваціям, що виникли в результаті мовної гри із прецедентними фразами медіатекстів періоду російсько-української війни. Запропоновано номінувати такі оказіоналізми, які утворились лексико-синтаксичним способом та набули статусу хештеґів, хештеґ-контамінатами. Доведено, що зниженооцінної тональності набувають номени на позначення країни-агресора, представників влади, військових та усіх прибічників імперсько-мілітаристської політики. Негативне оцінювання особи чи явища відбувається за допомогою зниженоінвективної лексики, яка створює іронічне забарвлення новотвору. Обґрунтовано синтетичну функційність контамінатів, які виконують одночасно номінативну, оцінну й експресивну функції. Цей факт підтверджує загальну тенденцію щодо свідомого прагнення мовців до економії словотвірних засобів. Проведене дослідження дає підстави визначити такі результати: сучасні медіатексти демонструють надзвичайну активність інноваційних контамінатів як інформаційної зброї в період російсько-української війни; різноманітність структурних і семантичних моделей аналізованих дериватів свідчить про високий креативний потенціал мовців та продуктивність неузуальних способів словотвору. Перспективи дослідження вбачаємо в поглибленій розробці структурно-семантичної класифікації контамінатів у сучасному медіадискурсі.