МЕТАФОРИЧНА ПЕРСОНІФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ПРОЗИ ДЖОЗЕФА КОНРАДА

Автор(и)

  • Р. В. Міняйло Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Україна
  • Н. В. Міняйло Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262404

Ключові слова:

Джозеф Конрад, мариністика, художня дійсність, персоніфікація, смислова основа, семантична деталізація

Анотація

Вивчання оригінальних і перекладних мариністичних творів не втрачає актуальності. З огляду на тяглість української мариністичної мовотворчості та безмежний арсенал рідномовних засобів для відтворення мариністики англомовної, мета пропонованої розвідки – дослідити особливості метафоричної персоніфікації в українськомовних перекладах повістей Джозефа Конрада «The Shadow-Line» (переклад Ольги Фири) і «Typhoon» (переклад Миколи Рошківського), знайти в цих текстах смислові основи ідіостилю, скласифікувати типи семантичної деталізації олюднених реалій морської стихії. Методологію дослідження склали суцільна вибірка контекстів з метафоричною персоніфікацією морських реалій у згаданих перекладних повістях та подальший семантичний аналіз відібраних одиниць, що полягав у розмежуванні й деталізації їхніх смислових основ. У досліджених художніх текстах смисловими основами мариністичної персоніфікації є: корабель, з яким у капітана нерозривний «духовно-тілесний» звʼязок; вітер (буря, шторм, тайфун) – лютий емоційний ворог мореплавця; хвилі – агресивні й несамовиті; море – «двійник» людини за зовнішністю, поведінкою, станом душі. У художньо-образному представленні корабля виокремлено семантичні складники ʻобожнюванняʼ, ʻзамилуванняʼ, ʻзачаруванняʼ, ʻрозчуленняʼ, ʻоберіганняʼ, ʻдовіраʼ, ʻделікатністьʼ, ʻспівчуттяʼ, ʻмрійливістьʼ, ʻтривожністьʼ, ʻспокійʼ, ʻшепітʼ, ʻрозпачʼ, ʻсерцебиттяʼ, ʻпульсаціяʼ; у художньо-образному представленні вітру та його різновидів – ʻшаленствоʼ, ʻлютьʼ, ʻсилаʼ, ʻхитрістьʼ, ʻпідступністьʼ, ʻзлістьʼ, ʻстражданняʼ, ʻрозчаруванняʼ; для хвиль – ʻагресивністьʼ, ʻненавистьʼ, ʻнесамовитістьʼ; для моря – ʻшрамиʼ, ʻсамотністьʼ, ʻбезглуздий шалʼ, ʻруйнаціяʼ. В особливому семантичному наповненні художніх мариністичних образів в ідіостилі Дж. Конрада вбачаємо симбіоз його практичного досвіду капітана морського судна й органічно репрезентованого перекладачами тонкого ліричного психологізму романтичного уродженця Поділля. У досліджених текстах виокремлюємо сконденсовану мариністичну персоніфікацію – органічно переплетені в одному художньо-образному висловленні інтегральні метафоричні ознаки головних складників морської стихії і мореплавства, як-от «вести очманіле судно крізь осатанілі хвилі просто у вічі вітрові». Перспективи подальших студій вбачаємо в порівняльних дослідженнях лінгвостилістичних засобів англомовних і перекладних (українськомовних) мариністичних художніх творів. 

Посилання

Колінько О. П. Мариністика. Енциклопедія Сучасної України. Ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.

Конрад Джозеф. Межа тіні ; Тайфун; пер. з англ. Ольги Фири, Миколи Рошківського. Київ: Знання, 2019. 286 с.

Мартинець А. М. Особливість національної двозначності Джозефа Конрада. Наукові праці Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки, 2013. № 33. С. 206–209.

Мінцис Е. Є. Мариністика Джозефа Конрада: лінгвостилістичний аспект. Султанівські читання, 2014. № 3. С. 183–189.

Овдійчук Л. М. Джозеф Конрад як особистість: літературнопсихологічний портрет. Джозеф Конрад: час, простір, памʼять: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 160-річчю з дня народження письменника (Бердичів, 28-29 верес. 2017 р.). Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2017. С. 49–55.

Словник української мови: в 11 тт./АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. VІІ.

Ткачук О. П. Джозеф Конрад у контексті сучасних досліджень. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія. Сер.: Філологія. Літературознавство, 2012. Вип. 188. Т. 200. С. 102–105.

Ткачук О. П. «Емі Фостер» Джозефа Конрада: проблема адаптації в іншомовному суспільстві. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 2014. Вип. 60. Ч. 1. С. 147–150.

Яковенко С. Польська Україна на порозі модерності: Джозеф Конрад і Ярослав Івашкевич. Волинь-Житомирщина, 2009. Вип. 19. С. 83–95.

Яковлева І. Конвергенція лексико-стилістичних засобів у створенні образної системи романів Дж. Конрада. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер. Мовознавство. Тернопіль: ТДПУ, 1999. Вип. 1. С. 97–100.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-09

Номер

Розділ

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ