НЕЇСТІВНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ГУСТАТОРНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ: ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР

Анотація

Статтю присвячено аналізу українських метафоричних фразеологізмів густаторної семантики, в яких опорний компонент ЇЖА вербалізується іменниками, що називають неїстівну субстанцію. Вихідною тезою виступає припущення, що філогенетично первинна потреба в їжі детермінує усвідомлення інших, у тому числі соціальних потреб людини крізь призму вгамування голоду, що зокрема відбивається в етнокультурній картині світу. Дослідження підтвердило нашу гіпотезу про те, що сприйняття та вербалізація реальності здійснюється через певну когнітивну призму. У нашому випадку такою лінзою стало бачення різних ситуацій людського буття в українському суспільстві через смакові образи годування та поїдання. Гіпотеза походить від теорії піраміди Маслоу, згідно з якою всі людські потреби розташовані ієрархічно від філогенетично найдавніших (потреби в їжі, пиття, сну) до більш пізніх (соціальних, а потім духовних) потреб. Потреба втамувати голод є базовою в цій ієрархії, а тому виступає певним тлом, на якому «вишивається» образна картина світу того чи іншого етносу. У статті розглядається окремий фрагмент української фразеологічної картини світу, а саме пейоративно (негативно) оцінені фразеологізми (ідіоми) смакової семантики з основним компонентом ЇЖА, що позначається іменником, що номінує певну неїстівну речовину. Тематика досліджуваних ідіом варіюється від соціальних, поведінкових відносин, до психологічних характеристик і зовнішнього вигляду людей. За логічною пропозицією, вербалізованою відповідними словосполученнями, вони поділяються на дві групи. До першої групи належать фразеологічні одиниці, в основі яких лежить модель пропозиції АГЕНТ ГОДУЄ ХВОРОГО ЇЖЕЮ, до другої – фразеологізми, які вербалізують модель пропозиції АГЕНТ СПОЖИВАЄ ЇЖУ. Друга група містить вдвічі більше фраз, ніж перша. Лінгвокультурологічний ракурс проведеного дослідження з’ясував питомо українську етнічну приналежність описаного матеріалу. Перспективним напрямком подальших розвідок вважаємо кроскультурне вивчення означеної проблематики.