СУГЕСТО-МАНІПУЛЯТИВНА СПЕЦИФІКА ЕРГОНІМНОЇ ЛЕКСИКИ В РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262418Ключові слова:
ергонім, ергонімна лексика, товарний знак, торговельна марка, сугесто-маніпулятивний потенціал, рекламний дискурс, «якірна» технікаАнотація
Статтю присвячено вагомим елементам рекламного дискурсу – ергонімам, товарним знакам і торговельним маркам, зокрема їхньому сугестоманіпулятивному потенціалу. Метою нашої розвідки є окреслити сугестоманіпулятивні можливості ергонімної лексики в рекламному дискурсі. Для реалізації мети потрібно виконати низку завдань: розглянути поняття ергонім, товарний знак, товарна марка, бренд, рекламний знак, окресливши спільні та відмінні риси; виокремити впливові актуалізатори ергонімної лексики в рекламному дискурсі. Об’єктом дослідження став феномен впливовості рекламного дискурсу, а предметом – ергонімна лексика як специфічний конденсат сугестоманіпулятивних потенцій рекламного дискурсу. Для досягнення мети використано такі методи: описовий для висвітлення особливостей природи ергонімної лексики, її функційних характеристик; метод аналізу й синтезу для ідентифікації складників ергонімів/товарних знаків й поєднання їх єдиний комплекс; метод моделювання для увиразнення впливових актуалізаторів ергонімної лексики в рекламному дискурсі; метод індукції слугував для конкретизації загальних висновків. Акцентовано також увагу на ґрунтовному розгляді визначень Е/ТЗ/ТМ, їхніх спільних та відмінних ознак. Провідними компонентами рекламних дискурсів є Е/ТЗ/ТМ, які концентрують інформацію всієї рекламної кампанії. Е мають багато спільних рис із словесними ТЗ/ТМ: процеси номінації, семантичну вмотивованість, відсутність прямого зв’язку з поняттям, сугестивність, функціонування у сфері виробництва та торгівлі та виникнення внаслідок економічної необхідності під впливом екстралінгвальних факторів ‒ це ознаки наявні й у E, і в ТЗ. Головна відмінна риса полягає в тому, що ТЗ позначає серійні продукти, а не окремий об’єкт, як E, де найпопулярніші перетворюються на бренд, самі стаючи рекламою. Таким чином, Е/ТЗ/ТМ є активними компонентами різноманітних сугестивних технологій рекламного дискурсу. Нами запропоновано класифікацію впливових актуалізаторів, що можуть забезпечувати сугестоманіпулятивні можливості ергонімам, товарним знакам і торговельним маркам: структурні особливості; семантична специфіка; функційні характеристики; сприйняттєві потенції, у тому числі й «якоріння»; персеверативність. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому поглибленому вивченні ролі зазначених онімів у створенні сугесто-маніпулятивного впливу рекламних дискурсів у різних видах реклами.
Посилання
Белей О. О Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття: монографія. Ужгород: [б. в.], 1999. 111 с.
Дубровина Л. В. Официальные названия лечебных учреждений в Великобритании и США. Ономастика. Типология. Стратиграфия. М.: Наука, 1988. С. 99–107.
Ильинский С. В. Общественные связи. Реклама. Маркетинг. Нейролингвистическое программирование. Оперативный словарь-справочник. М.: АСТ; Восток‒Запад, 2006. 479 с.
Карпенко Ю. А. Специфика ономастики. Русская ономастика. Одесса: ОГУ, 1984. С. 3–16.
Ковалевська Т. Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування: монографія. Одеса: Астропринт, 2008. 344 с.
Кутуза Н. В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м. Одеси): дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса, 2003. 214 с.
Кутуза Н. В. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект: монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 736 с.
Лиса Н. С. Структурні та лінгвопрагматичні особливості рекламного знака: автореф. ...канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2003. 18 с.
Мокшанцев Р. И. Психология рекламы. М.: ИНФРА-М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2000. 230 с.
Музыкант В. Л. Реклама и PR-технологии в бизнесе, коммерции, политике. М.: Армада-пресс, 2002. 688 с.
Олексенко В. П. Англіцизми у мові сучасної друкованої реклами. Діалог: Медіа-студії. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. Вип. 3. С. 112–124.
Ромат Е. В. Реклама. СПб.: Питер, 2008. 512 с.
Словник української ономастичної термінології/уклад. Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
Соболева Т. А., Суперанская А. В. Товарные знаки. М.: Наука, 1986. 173 с.
Судомоина Е. Б. Имена собственные – ассоциативные индикаторы. Шоста республіканська ономастична конференція. 4–6 грудня 1990 р. Одеса, 1990. Ч. І. С. 82–84.
Суперанская А. В. Апеллятив – онома. Имя нарицательное и собственное. М.: Наука,1978. С. 5–33.
Торчинський М. М. Українська ономастика. К.: Міленіум, 2010. 238 с.
Фещенко Л. Г. Структура рекламного текста. СПб.: Петербургский институт печати, 2003. 232 с.
Шуванов В. И. Психология рекламы. Ростов н/Д.: Феникс, 2003. 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).