ГОВІРКОВА СПЕЦИФІКА ГУСТАТИВІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283837Ключові слова:
лексема, семема, говіркова лексика, лексика на позначення їжі та питва, густативи, етимологія, населений пункт, діалектна картина світуАнотація
У статті розглянуто густативи на позначення різних страв, зафіксовані в говірках двох населених пунктах (Арбузинка й Костянтинівка) Арбузинського району Миколаївської області, що належать до західностепової групи говірок степового говору південно-східного наріччя української мови. Вони є невід’ємним складником української діалектної картини світу, утворюють певну систему, сформовану на базі успадкованої та запозиченої лексики. Авторками запропоновано семантичний та етимологічний аналіз указаного фрагменту цієї системи.
Мета дослідження – заналізувати лексико-семантичні особливості густативів на позначення гарячих традиційних страв та страв рослинного й тваринного походження, поширених у говірках населених пунктів Арбузинка та Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. Об’єктом дослідження обрано говіркові густативи, а предметом є їхня семантична й етимологічна характеристика. Джерельною базою спостереження послугували польові записи говіркового мовлення, зібрані 2019 року за спеціально укладеним питальником.
Вивчено лексико-граматичні групи «Гарячі традиційні страви» «Страви тваринного і рослинного походження», що є складниками лексико-семантичного поля «Назви їжі». Розглянуто говіркову лексику на позначення перший і других страв, а також страв із м’ясом та салом. Досліджено лексико-семантичні особливості густативів, висвітлено їхню етимологію. Здійснено порівняльний аналіз діалектної лексики двох населених пунктів. Визначено спільне й відмінне говіркової лексики та літературної норми.
Густативи в говірках досліджених населених пунктів здебільшого збігаються з лексемами, відомими українській літературній мові, за семантикою, проте відрізняються фонетично. Спостерігаються семантичні відмінності й неоднакова ареальна поведінка назв страв у говірках одного району. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розширенні емпіричної бази української діалектології та введенні до наукового обігу нових назв їжі та напоїв, поширених у західностепових говірках.
Посилання
Борис Л. М. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках: дис. … канд. філол. наук. Чернівці, 2015. 330 с.
Волошинова М. Назви перших рідких страв в українських східнослобожанських говірках. Лінгвістика. 2017. № 2(37). С. 44–55.
Етимологічний словник української мови: в 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ: Наук. думка, 1982–2006. Т. 1–3, 5.
Загнітко Н. Г. Назви їжі, напоїв у східностепових говірках Донеччини: автореф. дис. … канд. філол. наук. Донецьк, 2011. 19 с.
Оскирко О. П. Назви їжі та напоїв у східноподільських говірках: дис. … канд. філол. наук. Умань, 2018. 397 с.
Різник В. П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: дис. … канд. філол. наук. Львів, 2016. 370 с.
Словник української мови: в 11 т. / відп. ред. І. К. Білодід. Київ: Наук. думка, 1970–1980. Т. 1, 2, 4, 5, 8–11.
Яценко С. А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв в українській мові XIV–XVII ст.: автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2009. 22 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).