«ДОВБУШ», «МАЗЕПА», «ПЕТЛЮРА», «БУКОВИНА», «ДНІСТЕР», «КОЛОС»: НАЗВИ БУКОВИНСЬКИХ ФУТБОЛЬНИХ КОМАНД У ХХ–ХХІ СТОЛІТТЯХ

Анотація

У статті представлено назви українських футбольних команд за понад столітню історію становлення футболу на Буковині. Об’єктом аналізу в дослідженні стали номінації буковинських команд, починаючи з 20-х рр. ХХ ст. і дотепер. Предмет аналізу – мотиваційна база та способи творення найменувань футбольних команд Буковини у ХХ–ХХІ ст. Джерелами фактичного матеріалу в розвідці була українська періодика, передовсім спортивна, та праці істориків спорту про розвиток футболу на Буковині. Проаналізовано мотивованість назв футбольних команд, диференційовано їх на відонімні та відапелятивні найменування. Простежено зумовлені політичними й соціокультурними чинниками назовницькі тенденції, що домінували в різні періоди розвитку футболу.

З’ясовано, що у 20–30-ті рр. ХХ ст., коли буковинські землі входили до складу Румунії, а українці Буковини різними способами намагалися продемонструвати свою на ціональну ідентичність, найменування футбольних клубів на цих теренах відображали асоціації з культурними, історичними, географічними реаліями України. Поряд із назвами, мотивованими топонімами, гідронімами, оронімами, номінаціями українських організацій і спілок, назвами осіб за родом занять, багато найменувань походило від антропонімів – Довбуш, Кармелюк, Ґонта, Залізняк, Дорошенко, Мазепа, Петлюра, що було прикметною рисою в буковинському футбольному назовництві.

У 40–80-ті рр. ХХ ст. частка назв футбольних команд із національно-культурним компонентом у значенні помітно зменшилася (Буковина, Карпати, Черемош), натомість з’явилися уніфіковані номінації з відображеними в них совєтськими реаліями та символами комуністичної ідеології. У цей період домінували найменування клубів, що походили від назв всесоюзних спортивних товариств, ергонімів, назв осіб за професією, назв продукції підприємств та ідеологічних назв (Колос, Легмаш).

У період після відновлення української незалежности збільшилася кількість номінацій із етнокультурною конотацією, зберігся невеликий відсоток назв, утворених у часи тоталітаризму, а під впливом комерціалізації спорту з’явилися найменування, які дублюють назви організацій, що фінансують футбольні клуби, та еклектичні номінації, в яких поєднано совєтські назви команд з іменами їхніх спонсорів (Фермер, RA-DENT, Колос-Майя, Зарінок-Дрім-Тім). Перспективи досліджень полягають у виявленні тенденцій у назовництві футбольних клубів різних українських регіонів.