НАЦІОНАЛЬНО МАРКОВАНІ НОМІНАЦІЇ У ПРОЗОВОМУ ДИСКУРСІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283856Ключові слова:
власні назви, власні імена, національно марковані номінації, конотації, стилістичний потенціал, художній текстАнотація
Статтю присвячено розгляду національного іменника прозових творів О. Кобилянської. Об’єкт дослідження – онімний простір прозового дискурсу буковинської письменниці. Предмет розгляду – антропоніми, що репрезентують у художніх текстах національні іменники, їхнє конотативне і функційне наповнення. Мета розвідки – продемонструвати конотативний потенціал, стилістичну роль і функційні особливості національно маркованих антропономінацій, проілюструвати їхнє контрастне протиставлення у загальному контексті творчості письменниці, проаналізувати кількісні та якісні характеристики окремих антропономінацій, визначити їхній функційно-стилістичний та експресивний потенціал. У процесі дослідження застосовано описовий і статистичний методи, а також метод стилістичного аналізу художніх творів. Висвітлено своєрідність національно маркованих номінацій, продемонстровано їхню роль у сюжетному розгортанні, створенні характерів персонажів, розкритті авторського задуму. Доведено, що власні імена персонажів – представників різних народів – є місткими конотемами, яскравою стилістичною деталлю, засобом створення яскравих характеристик і побудови сюжету. З’ясовано, що іншомовні власні імена становлять значну групу іменувань у художньому доробку О.Кобилянської; вони є показником національного і місцевого колориту, містять соціальні, ідеологічні та інші параметри і в багатьох випадках підкреслюють неординарність персонажа. Визначено, що національний покажчик у прозовому дискурсі майстрині є важливою фарбою авторської палітри. О.Кобилянська користується цим прийомом і для створення широких національних картин, вживаючи певну сукупність національно маркованих номінацій, і для поодиноких вкраплень у конкретний текст з метою акцентації на цьому показникові, або для контрастного розмежування персонажів.
Посилання
Белей Л. О. Українська літературно-художня антропонімія кінця ХУІІІ–ХХ століття: автореф. дис.. … доктора філол. наук. Ужгород, 1997. 48 с.
Білодід І. К. Лінгвістична характеристика молдавського циклу М. Коцюбинського. Етюд українсько-молдавських контактів. Розвиток мов соціалістичних націй СРСР. Київ : Наукова думка, 1967. С. 261–274.
Иванова Н. И. Смысловая перспектива поэтонима как проявление его символичности. Записки з ономастики: зб. наук. праць. Одеса: Астропринт, 1999. Вип. 2. С. 40–47.
Карпенко Ю. А. Имя собственное в художественной литературе. Филологические науки, 1986. № 4. С.36-40.
Кобилянська О. Ю. Апостол черні: повість. Вступне слово та підготовка тексту Є. Куртяка. Львів: Каменяр, 1994. 243 с.
Кобилянська О. Ю. Твори: у 3-х т. Київ: Держлітвидав України, 1956. Т. 1–3.
Кочерган М. П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови. Мовознавство, 1977. № 1. С. 23–28.
Магазанник Э. Б. Ономапоэтика, или «говорящие» имена в литературе. Ташкент: Фан, 1978. 218 с.
Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. Г. Власні імена людей: словник-довідник. Київ: Наукова думка, 2005. 334 с.
Фаріон І. Д. Національно-ідентифікаційна функція антропоніма. Традиційне і нове у вивченні власних імен: тези доповідей міжн. ономастичної конференції (13–16 жовтня 2005). Донецьк–Горлівка–Святогірск, 2005. С. 35–37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).