ІНВАРІАНТНА ЛІНГВОСТИЛІСТИКА ЖАНРУ МЕДІЙНОЇ РЕЦЕНЗІЇ

Автор(и)

  • Д. В. Дергач Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283858

Ключові слова:

рецензія, медійна рецензія, масмедіа, медійна жанрологія, комунікативна інваріантність жанру, оцінність

Анотація

У статті актуалізується проблема стилістичного статусу рецензії. Її інваріант у медіа в модерних формах оптимізує ефективну модель аналітики в суспільній комунікації. Авторське доведення спирається на аргументацію контрастної природи сучасної медійної рецензії (як об’єкту аналізу) щодо її традиційних різновидів – наукової та літературно-критичної. Це пояснюється динамічним функціональним ресурсом нових медіа, репрезентованих в інтернеті, в соціальних мережах та ін. Відкритість їх комунікативних кордонів розширює категорію авторства, коли потенційно рецензентом виступає не обов’язково фахівець (що характерно для сегменту наукового рецензування), а реальний реципієнт інформації. Такі екстралінгвістичні домінанти медійної рецензії кваліфікуються як одні з жанротвірних, що результуються в системному доборі відповідних конструкцій.

Відповідно до дослідницьких завдань, формулюється теза щодо зміни фахового контексту рецензії в медіа, який доповнюється засобами індивідуальної емоційно-експресивної оцінки, вербалізованої одиницями різних мовних рівнів. Визначається, що жанрова природа медійної рецензії спирається на аналітичний ресурс вербалізації авторської – не фахової – думки щодо об’єкту рецензування. Відповідна рефлексія, зважаючи на масмедійний контекст її функціонування та екстралінгвістичний фактор аудиторії, передбачає використання загальновживаної лексики, фразеології, перифразів, епітетів, оптимальних, особливих синтаксичних моделей та ін. – як комунікативних маркерів оцінки.

Проведене дослідження лінгвостилістики медійної рецензії результується в її ідентифікації як метажанру, що, передбачаючи аналітичний принцип інформування, спирається на певну рекомендаційну оцінку повідомлення, книги, фільму, концерту, події та ін., і може бути оформленим відповідно до комунікативних домінант жанрів, частотних для різних сегментів медіа – власне рецензії, допису в соціальних мережах, розгорнутого коментаря, статті та ін. Сформульована та прокоментована неоднозначність і дискусійність жанрово-стилістичного статусу медійної рецензії визначає актуальні та перспективні проблеми подальших фахових студій у галузі медійної жанрології.

Посилання

Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Львів: ПАІС, 2004. 268 с.

Зінькевич О. Музична критика. Теорія та методика: навч. посібн. Чернівці: Книги ХХІ, 2007. 424 с.

Куришева Г. О. Музична журналістика та музична критика. 2007. 295 с.

Рецензія. Словник української мови: в 11 томах. Київ: Наук. думка, 1977. Т. 8. С. 521.

Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця. Київ: Наша культура і наука, 2005. 560 с.

Шевченко Л. І. Горизонтами модерної лінгвістики. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2014. 317 с.

Шевченко Л. І., Дергач Д. В. Окресленість лінгвістичної парадигми як принцип сучасного наукового аналізу. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2010. Вип. 21. С. 151–158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2010_21_19

Шулінова Л. В. Прецедентність української медійної рецензії мистецької тематики. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2016. Вип. 32. С. 18–32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2016_32_4

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-23

Номер

Розділ

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ