ЛІНГВО-СЕМАНТИЧНА ПАЛІТРА КОНЦЕПТУ ДОЛЯ В СЛОБОЖАНСЬКОМУ І БОЙКІВСЬКОМУ ГОВІРКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Антропоцентризм сучасного мовознавства й невичерпність смислів людського буття переконує в актуальності концептуального аналізу. Тому метою розвідки було дослідити лінгво-семантичне наповнення загальнокультурного концепту ДОЛЯ в ментальних структурах свідомості носіїв дистантних слобожанського і бойківського говорів, а завданням – структурувати ці семантеми й відповідні їм мовні (мовленнєві) конструкції. Об’єктом дослідження були оповідні тексти (наративи) діалектоносіїв, де простежується (безпосередньо чи опосередковано) мотив людської долі, предметом дослідження – семантичні складники концепту ДОЛЯ в українському діалектному континуумі та вербалізація їх на лексичному, фразеологічному, синтагматичному, синтаксичному рівнях. Методологію дослідження склали суцільна вибірка лінгво-семантичних складників концепту ДОЛЯ із записаного влітку 2021 року діалектологічного матеріалу, семантико-смисловий аналіз виокремлених мовленнєвих структур.

У проаналізованих наративах концепт ДОЛЯ репрезентують найменування, що входять до лексико-семантичних груп (ЛСГ) «Висловлювання про невідворотність долі», «Висловлювання про тяжкість жіночої долі», «Висловлювання щодо потреби змінити свою долю», «Висловлювання про типову долю представника певної спільноти в певний історичний період». У ЛСГ «Висловлювання про невідворотність долі» виокремлюємо мовленнєві конструкції, що укладаються в семантичні моделі (СМ) «чиновницький апарат тоталітарної держави переміщує людину з рідних місць всупереч її бажанню», «залежність життєвої долі від типової моделі життя колективу», «доленосні зміни після смерті близької (рідної) людини»; у ЛСГ «Висловлювання про тяжкість жіночої долі» − СМ: «мачуха (свекруха, свекор) втручається в становлення життєвої долі молодої жінки», «фаталістичність невдалого шлюбу для жінки»; у ЛСГ «Висловлювання щодо потреби змінити свою долю» − СМ: «задоволеність своєю долею (прагнення сталого життя)», «активна позиція у зміненні своєї долі», «активна позиція у зміненні долі своїх дітей»; у ЛСГ «Висловлювання про типову долю представника певної спільноти в певний історичний період» − СМ: «відсутність роботи і гідного заробітку як негативний чинник життєвої долі», «призвичаєність представників іншої етнічної групи до пошуків кращої долі по світах».

Перспективою дослідження вбачаємо порівняльний аналіз лінгво-семантичних складників концепту ДОЛЯ в українському говірковому і художньому дискурсах.