КУМІВСТВО ЯК ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОМЕНТАЛЬНОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ)

Автор(и)

  • О. В. Яковлєва Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283881

Ключові слова:

хрестинні пісні, кум, кума, завивання дерев

Анотація

Представлена розвідка присвячена вивченню традиції кумування в різних ритуалах обох обрядових циклів: сімейного та календарного. Зважаючи на те, що серед істориків, культурологів і народознавців немає єдиної точки зору на розуміння витоків кумівства, ми долучили до аналізу тексти обрядових пісень, зокрема, хрестинних, в яких закарбована інформація про кумів, ставлення до них, схарактеризовані їхні моральні якості та стосунки між кумами. Метою дослідження став аналіз текстів народних пісень, в яких розкривається прадавня народна традиція кумування в українців. Об’єктом нашої уваги був феномен кумівства, тобто наявність кумів в окремих ритуалах сімейного і календарного циклу. Предметом стали характеристики кумів та стосунки між ними, ставлення до хрещених батьків похресників тощо. В процесі роботи з текстами обрядових пісень ми користувались методами індукції та синтезу, описовим і порівняльним методами, а також методом контекстуально-інтерпретаційного аналізу фольклорних текстів.

Етимологія лексем кум і кума підтверджує інформацію про те, що більшість обрядів сімейного циклу були суто жіночими. Етнографічні матеріали свідчать про важливість і необхідність наявності кумів у ритуалі хрестин. Після ритуалу хрестин в храмі, організаторами святкового обіду могли бути як батьки новонародженої дитини, так і кум з кумою. За обідом головними були баба-повитуха та куми, саме їм співали величальні пісні.

Зважаючи на те, що кум і кума обиралися для дитини з метою і можливістю повністю дублювати обов’язки біологічних батьків у разі нещастя з останніми, у прадавні часи не засуджувались і сексуальні стосунки між кумами, як між справжніми чоловіком і дружиною. В результаті дослідження ми дійшли таких висновків: традиція кумування в сімейних обрядах була первинною; в календарних – вторинною. Кумування в широкому значенні передбачало встановлення родинних або крівних стосунків; у вузькому – дублювання подружнього життя в усіх його проявах внаслідок імітативної магії, в яку вірили предки. До кумів ставилися з величезною повагою, навіть більшою, ніж до біологічних батьків. Народні пісні про кумів, які дійшли до наших часів, зафіксували пізніший період, коли їх шанували й величали, а інтимні стосунки між кумами засуджувались.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. 1736 с.

Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.

Герус Л. М. Функціональна, семантична та етично-естетична цінності обрядового хліба українців, їх актуалізація у соціокультурному просторі початку ХХІ ст.: дис. … д-ра історичних наук 07.00.05 «Етнологія». Львів, 2021. 315 с.

Давидюк В. Ф. Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. 310 c.

Дитина в звичаях і віруваннях українського народу: матеріали з полудневої Київщини / обробив З. Кузеля. Матеріали до україно-руської етнології. Львів, 1906. Т. 8. 202 с.

Етимологічний словник Української мови: у 7 т. Київ: Наук. думка, 1983. Т. 3. 1989. 552 с.

Кирилюк О. «Ой, кум до куми залицявся…»: походження та універсально-культурний зміст звичаю кумівства. Одеса: INVAZ, 2011. 100 с.

Кондратович О. П. Українські звичаї. Народини. Коса ж моя… Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. 240 с.

Народні пісні: Записи Людмили Єфремової. Київ: Наук. думка, 2006. 575 с.

Скуратівський Василь. Святвечір. (У 2 к.). Київ: Вироб.-комерц. фірма «Перлина», 1994. К. 1. 288 с.

Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. Київ: Наукова думка, 1974. 782 с.

Хрестинні пісні. Зібрала та упоряд. Ганна Сокіл. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. 208 с.

Яковлєва О. В. Спільне коріння символіки в українських родинних і календарних обрядах. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу: Одеські етнографічні читання: матеріали міжнар. наук. конф. Одеса, 2011. С. 355-363.

Яковлєва О. В. Обрядовий дискурс у системі національної лінгвоментальності: монографія. Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014. 396 с.

Frazer James George. The Golden Bough. Oxford University Press, 2009. 852 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-23

Номер

Розділ

СОЦІОЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ. КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА