RUTELA ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В АВСТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283883Ключові слова:
початкова школа, українська мова, німецька мова, писемне мовлення, мовленнєва діяльність, еліцитаціяАнотація
Ця стаття присвячена проєкту RUTELA, в рамках якого розроблено критерії, що визначають можливості та потенціал дитини для розвитку німецькомовної писемної компетентності. Актуальність цієї теми зумовлена ситуацією, в результаті якої понад 10000 дітей шкільного віку опинилися в Австрії і змушені інтегруватися в австрійську систему шкільної освіти, вивчати нову для більшості іноземну мову й адаптуватися до нового колективу та вчителів.
Метою цього дослідження є виявлення потенціалу учнів початкової школи з рідною українською мовою на основі робочого інструменту RUTELA щодо визначення здатності продукувати письмові тексти німецькою мовою дітьми початкової школи. Для досягнення поставленої мети було виконано низку завдань: зібрано зразки письмових текстів у класах початкової школи у місті Відні українською та німецькою мовами, проведено аналіз та інтерпретацію отриманих даних.
Об’єктом дослідження є рання здатність до писемного мовлення німецькою мовою дітей початкової школи, рідною мовою яких є українська. Виявлення потенціалу школярів та використання його для вивчення німецької мови становить предмет дослідження.
Зразки письмових текстів українською та німецькою мовами є матеріалом даного дослідження. Як метод використовувалася еліцитація, що передбачає дії, які спонукають досліджуваних до продуктивного виду мовленнєвої діяльності.
Представлене дослідження орієнтується на розуміння розвитку усної та писемної мовленнєвої діяльності в умовах багатомовності згідно з підходом, розробленим Гансом Райхом, а також спирається на робочий інструмент ELA (Early Literacy Acquisition), що визначає здатність до продукування письмових текстів у ранньому віці турецькою та німецькою.
В результаті аналізу отриманих даних удалося встановити розбіжності між реалізованою та фактичною письмовою компетенцією, а також визначити потенціал дитини до продукування письмових текстів у ранньому віці. Отримані результати та їх інтерпретація дозволяють скласти мовний профіль дитини, що описує її здібності, а також розробити дидактико-методичні підходи для підтримки під час навчання як німецької, так і рідної мови.
Посилання
Becker Susanne. Translanguaging im transnationalen Raum Deutschland – Türkei. Küppers, A. Pusch, B. Semerci, U. (Hrsg.). Bildung in transnationalen Räumen. Wiesbaden: Springer, 2016. P. 35–52.
Becker-Mrotzek, Michael. Schreibkompetenz. Joachim Grabowski (Hrsg.) Sinn und Unsinn von Kompetenzen: Fähigkeitskonzepte im Bereich von Sprache, Medien und Kultur. Opladen: Budrich, 2014. P. 51–71.
Dirim, Inci, Lengyel, Drorit, Savac, Aybike, Demir, Özlem & Pernen, Kevin Rudolf. ELA. Handreichung – Anleitung für die Verwendung des Auswertungsinstruments. 2020. https://doi.org/10.25365/phaidra.330_3 [16.05.2023]
Garcia, Ofelia & Li, Wie. Translanguaging: language, bilingualism and education. London: Palgrave Macmillan, 2014. 165 p.
Knopp, Matthias, Michael Becker-Mrotzek & Joachim Grabowski. Diagnose und Förderung von Teilkomponenten der Schreibkompetenz. Angelika Redder & Sabine Weinert (Hrsg.): Sprachförderung und Sprachdiagnostik: Interdisziplinäre Perspektiven. Münster: Waxmann, 2013. P. 296–315.
Kuyumcu, Şafak & Kuyumcu, Reyhan. Entwicklung von Literalität in Kooperation mit Migranteneltern. Kindergarten heute. Heft 11/12, 2004. P. 22–27.
Lenguel, Drorit. Sprachstandsfeststellung bei mehrsprachigen Kindern im Elementarbereich. Eine Expertise der Weiterbildungsinitiative Frühpädagogische Fachkräfte (WIFF). Frankfurt am Main: Deutsches Jugendinstitut e.V., 2012. 48 p.
Lengyel, Drorit. Lernprozessbegleitende Diagnostik. Gogolin, I., Hansen, A., McMonagle, S. & Rauch, D. (Hrsg.): Handbuch Mehrsprachigkeit und Bildung. Wiesbaden: SpringerVS, 2020. P. 315–319.
Plutzar, Verena. Die Schule als sprachliche „sicherer Ort“ im Kontext von Migration und Flucht. Krobath, Thomas, Lindner Doris & Scherf, Susanne (Hg.): Brücken bauen. Migration–Flucht–Bildung. Wien: Lit, 2021. P. 85–101.
Reich. Hans. Auswirkungen unterschiedlicher Sprachförderkonzepte auf die Fähigkeiten des Schreibens in zwei Sprachen. Rosenberg, Peter & Schroeder. Christoph (Hrsg.): Mehrsprachigkeit als Ressource in der Schriftlichkeit. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2016. P. 177–206.
Romanelli, Serena & Hans de Beer. Kleiner Dodo, was spielst du? Zürich: Nordsüd Verlag, 1995. 32 p.
Savaç, Aybike. Früher deutsch-türkischer Schriftspracherwerb. Unveröffentlichte Masterarbeit. Universität Hamburg.), 2020.
Schäfer, Joachim. Schreiben. Setterini, Julia & Jeuk, Stefan (Hg.): Sprachdiagnostik Deutsch als Zweitsprache. Ein Handbuch. Berlin-Boston: De Gruyter, 2019. P. 471–496.
Setterini, Julia & Jeuk, Stefan (Hg.). Sprachdiagnostik Deutsch als Zweitsprache. Ein Handbuch. Berlin-Boston: De Gruyter, 2019. 634 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).