АСОЦІАТИВНИЙ ФОН КЛАСИЧНИХ ГУСТАТИВІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283885Ключові слова:
густативи, психолінгвістика, асоціативний експеримент, асоціація, асоціативний фон, слово-стимул, слово-реакція, мовна картина світу українцівАнотація
Започатковуючи проєкт ємної асоціативної кваліфікації національного густаторного фонду, у пропонованій розвідці здійснено асоціативний експеримент, де стимулами виступали українські густативи, виокремлені з творів української класиної літератури. Це дало змогу встановити важливі складники української кулінарної культури в їхній психолінгвістичній інтерпретації, унаочнити актуальний асоціативнй фон лексики на позначення їжі та питва, виявити унікальність лінгвоментальних рис українців у густаторному фокусі сприйняття сучасних респондентів. Метою якої є експериментальне встановлення асоціативного фону класичних українських густативів. Сформульована мета передбачала виконання таких завдань: виокремити базові густаторні маркери з контекстів творів української літератури; провести ВАЕ на матеріалі зафіксованих густативів; схарактеризувати отримані слова-реакції за критеріями частотності; на основі отриманих характеристик з’ясувати асоціативний фон густативів та його можливі перетини з лінгвоментальними рисами українців та специфікою української гастрономічної культури.
Об’єктом статті є густаторні маркери в їхній психолінгвістичній інтерпретації. Предметом дослідження є отримані асоціації на стимули-густативи. Джерельною базою нашої розвідки є тексти творів української художньої літератури «Енеїда» І. П. Котляревського і «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, а фактичним матеріалом - 5 найчастотніших густативів: борщ, брага, бублик, варенуха, вино
У статті зроблено висновки про те, що проведений аналіз текстів «Енеїди» І. П. Котляревського і «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького дав підстави казати про актуальність густаторної лексики в цих творах та її важливу роль у створенні національного колориту. Використані в асоціативному експерименті густативи дали підстави встановити їхній асоціативний фон, виявити динаміку пріоритетів в асоціюванні (ядрові/периферійні) та зв’язків між стимулами-густативами та реакціями в структурі внутрішнього лексикону респондентів (парадигматичні/синтагматичні), що в цілому ілюструє лінгвоментальні риси українців та їхню культурологічну специфіку на рівні харчосмакових експлікацій.
Посилання
Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.ua/
Алкогольні рецепти. URL: https://vseznayko.com.ua/braga-dlja-samogonu-predstavljaiemo-rec.html
Біблійні свідчення про вино та його вживання. URL: https://www.kpba.edu.ua/statti/1508-bibliini-svidchennia-pro-vyno-ta-ioho-vzhyvannia.html
Близнюк К. Асоціативні експерименти: валідність і лінгвістична інформація. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених. Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2019. С. 37–40.
Борщ – смачний символ України. URL: https://blog.florium.ua/borshh-smachnijsimvol-ukrayini/
Борщ як частина українського культурного коду. URL: https://ukrainer.net/borshch/
Брайченко О., Гримич М., Лильо І., Резніченко В. Україна. Їжа та історія. Київ: ФОП Брайченко О. Ю., 2021. 286 с.
Варенуха в романі «Майстер і Маргарита». URL: https://moyaosvita.com.ua/literatura/varenuxa-v-romani-majster-i-margarita/
Васянович Є., Дубовик Н. Асоціативний експеримент у період пандемії. Актуальнi питання гуманiтарних наук. № 44. Т 1, 2021. С. 121–127.
Винна історія з гарним минулим і…невідомим майбутнім. URL: https://photo-lviv.in.ua/vynna-istoriia-z-harnym-mynulym-i-nevidomym-maybutnim/
Віват Г. Їжа в пареміях: на перетині культур. Одеса: ВМВ, 2017. 292 с.
Віват Г. Традиції українського харчування. Одеса: ВМВ, 2016. 288 с.
Глазовий П. Бублик з маком. URL: https://poems.net.ua/poet/Глазовий_Павло_Прокопович/Бублик_з_маком
Гошовська О. Асоціативний експеримент як метод виявлення структури концепту та етнокультурної специфіки ( на прикладі концепту «віра»). Українознав-чі студії. Вип. 20, 2019. С. 198–206.
Гуць М. Перший твір нової української літератури. НТУУ, 2009. URL: https://kpi.ua/936-14
Денисевич О. Вільний асоціативний експеримент як засіб дослідження особливостей формування мовної картини світу, 2011. URL: http://eprints.zu.edu.ua/12737/
Дротенко В. Візуальне мислення як методологія освоєння художньої культури. SCIENTIFIC TRENDS AND TRENDS IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION. № 60. С. 260–265.
Єфимчук Г. Асоціативний експеримент у дослідженні соціолінгвальних особливостей концепту ARROGANCE. Актуальні питання іноземної філології. Вип. 8, 2018. С. 76–81.
Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід. Феміністичні роздуми на карнавалах мертвих поцілунків. 1999. С. 60–73.
Ковалевська Т. Прикладні аспекти укладання асоціативних словників. Українська і слов’янська тлумачна і перекладна лексикографія, 2013. С. 140–146.
Ковалевська Т. , Сологуб Г., Ставченко О. Асоціативний словник української рекламної лексики. Одеса: Астропринт, 2001. 116 с
Ковалевська Т. Семантика онімних асоціантів у рекламному дискурсі. Записки з ономастики, 2001. Вип. 5. С. 3–11.
Козаченко О. Тематична віднесеність, етимологічний аналіз номенів-назви напоїв як репрезентантів української національної ідентичності у тексті «Енеїди» І. Котляревського. Питання духовної культури. Філологічні науки. С. 116–119.
Котляревський І. «Енеїда»: Худ. література. Київ: Освіта, 1955. 200 с.
Кутуза Н., Ковалевська Т. Короткий асоціативний словник рекламної лексики. Одеса: Астропринт, 2011. 80 с.
Кушка М., Трнка Р. Вільні асоціації, що віддзеркалюють концепції, пов’язані з собою та світом: наслідки для теорії особистих конструктів, психолінгвістики та філософської психології. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4928535/
Мілєва І., Ходаківська М. Використання асоціативного психолінгвістичного експерименту для визначення евфемістичності висловів. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Філологічні науки, 2020. № 1(19). С. 296–302.
Недашківська Т. Експеримент у психолінгвістиці (з досвіду роботи): монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. 230 с.
Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я: худ. література. Київ: Наук. думка, 1965. 63 с.
Павленко В. Креативність: сутнісна характеристика поняття . Креативна педагогіка: [наук.-метод. журнал] академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся». Житомир, 2016. № 11. С. 120–131.
Рибалка В. Дистанційний асоціативний експеримент і професіологічний аналіз у вивченні професіоналізму та майстерності особистості. Херсон: збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 2021. С. 249-254.
Сурмач О. Асоціативний експеримент та вербальні асоціації у психолінгвістичних дослідженнях. Київ: Наукові записки. Серія Філологічна. № 29. С. 22–24.
Evert S., Lapesa G. FAST: A carefully sampled and cognitively motivated dataset for distributional semantic evaluation. Proceedings of the 25th Conference on Computational Natural Language Learning (CoNLL), 2021. Р. 588–595.
Sandgren О. , Salameh E. , Nettelbladt U., Dahlgren-Sandberg A., Andersson K. Using a word association task to investigate semantic depth in swedish-speaking children with developmental language disorder. Logopedics Phoniatrics Vocology. Vol. 46, № 3, 2021. P. 134–140.
Zsarnóczaiová Ž. Методика асоціативного експерименту. Slavica Slovaca, 2020. № 55(1). P. 69–81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
