СУЧАСНІ ІПСО: СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ ПАТОГЕННОСТІ

Анотація

Наукову статтю, спрямовану на виокремлення комунікативної структури ІПСО з метою розробки подальших механізмів протидії їхньому негативному впливу, об’єктом якої є загальні феномени ІПСО, а предметом – їхня комунікативна структура в її мовному векторі, присвячено дефінуванню комунікативної структури сучасних інформаційно-психологічних операцій з огляду на властивий їм сугестивний та патогенний вектор. Оскільки основна мета ІПСО, що полягає в підтримці або зміні певних уподобань реципієнта, передбачає дисторцію, викривленість об’єктивної реальності як її фундаментальну ознаку, очевидно, що максимальний акцент, особливо за умов сучасної соціально-політичної ситуації, що склалася в Україні, фокусується не лише на вивченні питання систематизації ІПСО як вкрай потужного феномену сучасного інформаційного простору країни, а й на проблемі формулювання стратегій і тактик протидії негативному впливу, продукованому патогенними текстами в рамках ІПСО. Формулювання таких механізмів протидії негативному ефекту ІПСО є можливим лише за умови чіткого визначення лінгвістичної впливової структури ІПСО та кваліфікації безпосередньо лінгвістичного її компонента як домінанти інформаційної деструкції, визначення її сугестійної специфіки, що, беззаперечно, уможливить ідентифікацію патогенних складників такої інформації і, таким чином, дасть змогу нейтралізувати чи бодай мінімізувати її руйнівні наслідки. Авторка статті також окреслює як особливості класичних напрямів вивчення сугестії, так і специфіку новітніх креативних наук, присвячених аналізу впливових дискурсів, і представляє новітній полівимірний та комплексний науковий напрям спін-сугестологію, скерований як загалом на наукове вивчення сугестії, тобто комунікативного впливу, і потенційну зміну сприйняття певних сугестогенних дискурсів реципієнтами, смислове «обертання» сугестогенного дискурсу, його штучно створену своєрідну різнобічну, різноаспектну актуалізацію; так і почасти на формування алгоритму нейтралізації патогенності мегадискурсів ІПСО як нерозривного комплексу внутрішньо сугестивних вербальних, невербальних та екстралінгвістично-ситуативних маркерів, а також екологізацію і депатологізацію інформаційного простору в зазначеному дискурсивному сегменті, що є особливо важливим аспектом сучасної інформаційної політики держави в умовах гібридних воєн і максимально унаочнює перспективність дослідження.