ІННОВАЦІЇ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ОНІМНОЇ ЛЕКСИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309393Ключові слова:
інновації в лексикографії, словник-додаток «Онімна лексика», лексикографічне опрацювання онімів, художня мова, власні назви, оніми, пропріальна лексикаАнотація
Метою статті є аналіз інноваційності лексикографічної інтепретації корпусу власних імен, використаних у художніх текстах на гуцульську тематику, у додатку до двотомного словника «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» — «Онімна лексика».
Об’єктом дослідження є додаток «Онімна лексика» до двотомного словника «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Предмет дослідження — інноваційність вищевказаного додатка «Онімна лексика». Основним методом дослідження слугував аналітико-описовий.
Результатом студії є виявлення й обґрунтування інноваційності лексикографічної інтерпретації масиву онімів у форматі словника «Онімна лексика», здійсненої як додаток до двотомного словника «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Такий напрям дослідження пропріальної лексики крізь призму художньої мови виявився досить результативним. Він доповнює методику словникової інтерпретації власних імен новими теоретичними та практичними напрацюваннями. Для кожного різновиду онімів розроблено формулу його тлумачення з урахуванням номінативно- сигніфікативної природи кожного з них.
Водночас результати такого підходу містять цінну інформацію, яка є важливою з погляду моделювання й аналізу регіонально-діалектної картини світу крізь призму художньої мови. Так, ойконіми, поширеність їх у художніх текстах засвідчують значущість і пріоритетність тих чи тих населених пунктів у життєдіяльності гуцулів. Вони фіксують визначальні центри господарської, історико-політичної, культурномистецької, релігійної сфер горян. Антропоніми містять відомості про зв’язки гуцулів з іншими народами. Ороніми, з інформативного погляду, — мовні одиниці, що передають складні умови проживання та господарювання мешканців гір і їх залюбленість у рідний край. Агіоніми, еортоніми містять інформацію про релігійність, побожність гуцулів. Важливу інформацію про регіонально-діалектну картину світу гуцулів несуть у собі й інші оніми. Гуцульська мовна картина світу в її художній версії без знань, інформації, яку виражає пропріальна лексика, буде збідненою і неповною.
Перспективи подальшого дослідження зазначеної теми вбачаємо в поглибленні вивчення можливостей словника-додатка «Онімна лексика» для наукового осмислення художнього ономастикону та для моделювання регіонально-діалектної картини світу гуцулів.
Посилання
Бучко Дмитро. Інверсійний словник ойконімів України. Люблін : Вид-во Люблінського католицького університету, 2001. 328 с.
Вербич С. О. Гідронімія басейну Верхнього Дністра. Етимологічний словник-додаток. Київ : Унів. вид-во Пульсари, 2007. 120 с.
Вербич С. О. Назви поселень Чернівеччини: історико-етимологічний словник. Чернівці, 2019. 208 с.
Габорак Мирослав. Гідронімія Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник. Вид. 2-е, доп. і уточн. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. 564 с.
Габорак Мирослав. Топонімія Галицької Гуцульщини. Етимологічний словникдовідник. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. 656 с.
Габорак Мирослав. Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій. Етимологічний словник-довідник. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. 932 с.
Габорак Мирослав. Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. 404 с.
Габорак Мирослав. Назви гір і полонин Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник. Вид. 3-є, доп., переробл., уточн. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2015. 604 с.
Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник: у 2-х т. / Відповідальний редактор Василь Ґрещук. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2019. Т. 1. 584 с.; 2020. Т. 2. 468 с.; 2023. Додаток. Онімна лексика. 404 с.
Іваненко О. Назви поселень Сумщини. Історико-етимологічний словник. Київ : КММ, 2017. 336 с.
Карпенко Ю. Топонімія Буковини. Київ, 1973. 238 с.
Котович В. Назви міст України: лінгвокультурологічний словник. Дрогобич : Посвіт, 2021. 472 с.
Кравченко Е. О. Словник власних імен поетичних текстів Василя Стуса. Т. 1. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 288 с.
Сегін Л. В. Словник мікротопонімів села Великі Дідушиці Стрийського району Львівської області. Вінниця : ТОВ “Твори”, 2023. 92 с.
Скрипник Л. Г., Дзетківська Н. П. Власні імена людей. Словник-довідник. Київ : Наук. думка, 1986. 310 с.
Чучка Павло. Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник. Львів : Світ, 2005. 704 с.
Чучка Павло. Слов’янські особові імена українців. Історико-етимологічний словник. Ужгород : Ліра, 2011. 430 с.
Худаш М. Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів. Київ : Наук. думка, 1995. 362 с.
Худаш М. Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. 452 с.
Mytnik Irena. Słownik historyczno-etymologiczny antroponimów ziemi chełmskiej (XVI-XVII wiek) / Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 2017. 320 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).