ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЗВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГОРІХІВ У ГОВІРКАХ СЕРЕДНЬОГО НАДБУЖЖЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309398Ключові слова:
флороназва, горіх, грецький горіх, арахіс, ліщина, говірка, Середнє Надбужжя, середньонадбузький ареалАнотація
У статті здійснено лінгвістичний аналіз збережених у говірках Середнього Надбужжя назв на позначення горіхів. Об’єктом вивчення обрано вказаний шар ботанічної лексики. Предметом дослідження стали фонетичні, лексико-семантичні, частково граматичні особливості, етимологія та просторове поширення говіркових назв горіхів, їхніх різновидів (серед яких Juglans regia L., Corylus avellana L., Arachis hypogaea L.), плодів і сортів. Джерелами фактичного матеріалу послугували аудіозаписи живого народного мовлення, зроблені в 74 населених пунктах Середнього Надбужжя впродовж 2014–2016 рр.
Для виявлення й систематизації діалектологічного матеріалу застосовано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез і спостереження. Експедиційний метод уможливив безпосереднє спілкування з інформантами та запис живого народного мовлення за допомогою диктофона. Фіксації говіркового мовлення сприяли також такі спеціальні лінгвістичні методи дослідження, як анкетування й інтерв’ювання. Описовий метод використано у процесі аналізу говіркового мовлення, тоді як метод лінгвістичної географії уможливив ілюстрацію ареалогії зафіксованих флороназв.
Нам вдалося записати й увести до наукового обігу 54 флороназви (ураховуючи описові конструкції, словосполучення, зменшено-пестливі форми та фонетичні варіанти деяких слів), серед яких 43 назви на позначення Juglans regia L., його плодів і сортів, 5 назв на позначення Corylus avellana L. та 3 найменування Arachis hypogaea L. Флороназви на позначення ліщини й арахісу були записані принагідно.
Водночас ми здійснили різнорівневий лінгвістичний аналіз відповідних флороназв з урахуванням їхніх фонетичних, акцентуаційних, лексико-семантичних, частково синтаксичних особливостей; з’ясували мотивацію та етимологію назв, засвідчили їхнє просторове поширення в середньонадбузькому ареалі. Подали зразки говіркового мовлення, які доповнюють й уточнюють інформацію стосовно вирощування горіхів на території обстеженого ареалу, а також є цінними з погляду діалектології, фонетики, лексикології, граматики, етнографії, садівництва тощо. Провели паралелі між говірковою лексикою та лексикою, представленою в українській літературній мові. Перспективу подальших досліджень убачаємо в продовженні опису назв на позначення плодових дерев у говірках указаного ареалу.
Посилання
Абрамян Ю. В. Тенденції розвитку репертуару найменувань на позначення городніх культур в українських східнослобожанських говірках. Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов’янський контекст / за ред. П. Ю. Гриценка. Ін-т укр. мови НАН України. Київ : КММ, 2014. С. 9–15.
Гороф’янюк І. В. Ботанічна лексика центральноподільських говірок: структурна організація та ареалогія / відп. ред. П. Ю. Гриценко. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 632 с. (Серія «Студії з українського мовознавства»).
Грецькі чи волоські горіхи? СловОпис. URL : https://slovopys.kubg.edu.ua/hretskichy-voloski-horikhy/ (дата звернення: 06.07.2024).
Дакі О. А. Ботанічна лексика в українських говірках межиріччя Дністра і Дунаю : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01. Київ, 2014. 16 с.
Етимологічний словник української мови: у 7 т. / ред. кол. : О. С. Мельничук (го лова) та ін. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1: А–Г. 1982. 632 с.; Т. 3: Кора–М. 1989. 553 с.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник ; НАН України, Ін-т мовознав. імені О. О. Потебні. Київ : Довіра, 2006. 703 с. URL : http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/горіх (дата звернення: 09.07.2024).
Кушмет М. С. Сільськогосподарська лексика українських східностепових говірок : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01. Донецьк, 2014. 20 с.
Меженський В. М. Волоський горіх (Juglans regia L.). Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. 533 с.
Омельковець Р. С. Словник ботанічної лексики західнополіських говірок. Луцьк : Іванюк В. П., 2016. 220 с. URL : https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14570
Поістогова М. В. Флороназви східнополіського діалекту у світлі господарської цінності реалій. Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов’янський контекст / за ред. П. Ю. Гриценка. Ін-т укр. мови НАН України. Київ : КММ, 2014. С. 391–396.
Поліщук С. С. Найменування садовини в говірках Середнього Надбужжя. Мовознавчий вісник. Черкаси : Вертикаль, 2019. Вип. 27. С. 92–100.
Поліщук С. С. Фонетичні й лексико-семантичні ознаки східноподільських говірок середньонадбузького ареалу. Одеська лінгвістична школа: виміри сьогодення : колект. моногр. / за заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса : Видавець С. Л. Назарчук, 2023. С. 68–77.
Сердега Р. Л. Сільськогосподарська лексика в говірках Центральної Слобожанщини (Харківщини). Харків : Монограф, 2012. 218 с.
Словник української мови: в 11 т. / ред. кол. : І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 1: А–В. 1970. 799 с.; Т. 2: Г–Ж. 1971. 550 с.; Т. 4: І–М. 1973. 840 с.; Т. 5: Н–О. 1974. 840 с.
Ткачук М. М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: Реконструкція редуктивного ареалу. Київ : Наукова думка, 2016. 376 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
