НОВІ СМИСЛИ СТАЛИХ МЕДІЙНИХ ОНІМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ НЕЗЛАМНИЙ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309409Ключові слова:
медійний онім, нові смисли, медійна комунікація, лінгвосеміотика, медіалінгвістикаАнотація
Стаття присвячена аналізу смислового навантаження медійних онімів, актуалізованих в інфопросторі нового часу. На сьогодні домінантними в масовій комунікації стали словосполучення типу незламне місто, незламні люди, незламна країна та под., що набувають статусу семантично сконденсованих медійних онімів, а їхніми ознаками стають прецедентність, стійка відтворюваність, семантична цілісність. У зв’язку з тим, що ці одиниці є експресивно й емоційно забарвленими, то змінюється і їхній смисловий обшир. Метою статті є аналіз нових семантично конденсованих медійних онімів, що репрезентують у масовій свідомості концептуалізовані мовні явища з компонентом незламний, які можуть безкінечно утворюватися відповідно до фонових знань реципієнтів та смислових орієнтирів сучасного інфопростору: незламне місто (Київ, Одеса, Маріуполь, Харків та ін.), незламний мер (Віталій Кличко, Ігор Терехов, Віталій Кім та ін.), незламна країна (Україна, Ізраїль, Грузія та ін.), etc. Помічено, що ці одиниці наближаються за своєю структурою та семантикостилістичним потенціалом до медійних фразеологізмів, що вербалізують об’єктивну реальність та вживаються в комунікації у «спаяному» вигляді з кумулятивно-маніпулятивною метою. Доведено, що нові конструкції стають своєрідними смисловими тригерами медійних повідомлень у нових інформаційних реаліях: незламні воїни, незламні ірпінці, незламні полонені, незламні ЗСУ та ін. У статті звернено увагу і на універсалізацію онімів у медіапросторі: йдеться про використання смислоутворювального концепту INVINCIBILITY = незламний, непереможний, непереборний та ін., що використовується щодо України та українців в іноземній пресі. Спостережено, отже, формування нових когнітивних смислів медійними онімами, що породжені російсько-українською війною та є сегментом семіотичної системи глобалізованого інформаційного простору світу.
Посилання
Жайворонок В. В. Велика чи мала літера? : словник-довідник : близько 10 000 номінацій. Київ : Наукова думка, 2004. 202 с.
Карпенко Ю. О. Стилістика топонімії. Записки з романо-германської філології. 2008. Вип. 20. С. 53–59.
Крістева Ю. Сам собі чужі / пер. з франц. Київ : Вид-во С. Павличко, 2005. 264 с.
Словник української мови: у 20 томах. URL: https://sum20ua.com/
Теорія медіа лінгвістики : підручник / Л. Шевченко, Д. Сизонов. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2021. 214 с.
Шевченко Л., Сизонов Д. Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа : словник. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2017–2022.
Kecskes I. Duelling contexts: A dynamic model of meaning. Journal of Pragmatics. 2008. Vol. 40(3). P. 385–406.
Strate L. Media Ecology: An Approach to Understanding the Human Condition (Understanding Media Ecology). New York : Peter Lang, 2017.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).