СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ПІКТОНІМІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309411Ключові слова:
ономастика, власна назва, ідеонім, піктонім, структурний поділАнотація
Стаття присвячена вивченню структурних особливостей англомовних піктонімів — власних назв картин живопису. Піктонім — підвид імажоніма, який є підвидом артіоніма, який, у свою чергу, являється підвидом ідеоніма. Власні назви картин живопису є недостатньо дослідженою областю ономастики, яка привертає до себе увагу багатьох науковців, адже пропріативи відіграють важливу роль в духовному розвитку суспільства та мають свої унікальні особливості, що відрізняє їх з-поміж інших онімів. Метою статті є структурний поділ англомовних піктонімів. Об’єктом даного дослідження послугували англомовні піктоніми. Предметом дослідження є особливості структурної будови англомовних піктонімів. Матеріалом дослідження слугує вибірка 500 англомовних піктонімів з каталогів Національної галереї, розташованої у Лондоні, Королівської галереї, локація якої знаходиться у Букінгемському палаці (Лондон), музею Вікторії й Альберта (Лондон), Національної галереї мистецтв, розміщеної у Вашингтоні, Єльського центру британського мистецтва в центрі Нью-Гейвена, штат Коннектикут, та мистецьких сайтів. Під час дослідження було використано описовий метод для аналізу фактичного матеріалу, а також статистичний метод для підрахунку кількості проаналізованих англомовних піктонімів. Взявши за основу загальну класифікацію М. М. Торчинського, піктоніми було поділено за трьома групами: прості, складні та складені. З’ясовано, що переважна більшість проаналізованих одиниць відноситься до складеного типу та за структурою представляють групу словосполучень. Далі за кількісним показником ідуть фрази, комбіновані абревіатури, словосполуки та речення. Меншу кількість становлять прості піктоніми з яких виокремлено за структурними особливостями афіксальні та безафіксні. Найменшу частину складають складні назви, з-поміж яких можна визначити наявність власне композитів, афіксальних композитів та скорочень.
Посилання
Бучко Д. Г., Ткачова Н. В. Словник української ономастичної термінології. Харків : Ранок-НТ, 2012. 256 с.
Васильєва О. О., Карпенко О. Ю., Голубенко Л. М. Структурна типологія англомовних бібліонімів. Записки з ономастики: зб. наук. праць. Одеса : Астропринт, 2019. Вип. 22. С. 67–77.
Карпенко М. Ю. Структурні особливості сайтонімів англомовного сектору Інтернету. Записки з романо-германської філології. Одеса, 2015. № 2(35). С. 89–95.
Карпенко О. Ю., Васильєва О. О. Англомовні гемероніми: структурний аспект. Записки з українського мовознавства. № 26. Т. 1. Одеса : ПолиПринт, 2019. С. 134–142.
Насакіна С. В. Структура та функціональне навантаження власних назв у рекламних текстах фармацевтичних препаратів : дис. … канд. філол. наук. Одеса, 2014. 207 с.
Німчук В. В. Українська ономастична термінологія (проєкт). Повідомлення Української ономастичної комісії. Київ : Наукова думка, 1966. Вип. 1. С. 24–43.
Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови : монографія. Хмельницький: Авіст, 2008. 550 с.
Торчинський М. М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови : дис. … д-ра філол. наук. Київ, 2010. 502 с.
Цілина М. М. Структурна класифікація українських ідеонімів. Science and Educationa New Dimension. Philology. 3(15). Iss. 68. Budapest, 2015. PР. 97–99.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).