МІЖЧАСТИНОМОВНИЙ СИНКРЕТИЗМ ЯК ВИЯВ ЕКСПРЕСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309412Ключові слова:
міжчастиномовний синкретизм, міжчастиномовна транспозиція, іменник, прикметник, прислівник, займенник, мовна граАнотація
У час війни внутрішній потенціал мови сягає екстремуму, що проявляється в активуванні експресивних засобів, які можна простежити у граматичній площині. Особливим виявом прагнення до економного використання мовних ресурсів у поєднанні з розкриттям глибокого внутрішнього потенціалу кожного слова є явище міжчастиномовного синкретизму, що стало об’єктом аналізу в пропонованій статті. Предметом дослідження є експресивно-емоційний потенціал, який виникає внаслідок семантико-граматичного злиття в синкретичних мовних одиницях. Мета — виявити і описати синтаксичні, морфологічні та семантичні чинники, які створюють особливий виражальний ефект, а відтак довести, що явище міжчастиномовного синкретизму можна вважати одним із елементів мовної гри. Дослідження здійснене методами спостереження й опису мовних явищ, структурно-семантичного і контекстного аналізу із застосуванням прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій. Джерельною базою слугували різні за жанрами тексти медійного та соцмережевого дискурсу.
Явище міжчастиномовного синкретизму, яке виникає внаслідок частиномовної транспозиції генетично споріднених мовних одиниць або лексико-граматичної омонімії, має високий рівень виражальної, емоційно-експресивної потужности. Тому це явище варто розглядати як елемент мовної гри, однак з урахуванням екстралінгвальних факторів (війна як поштовх до появи саме таких лінгвокреативних одиниць) необхідно акцентувати на відсутности гумористичної конотації. Виявлення та аналіз таких мовних фактів має різнопланові перспективи у подальших студіях: 1) увиразнить критерії і прийоми виокремлення частин мови; 2) окреслить семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості синкретичних мовних одиниць; 3) збагатить репертуар граматичних засобів мовної гри.
Посилання
Гершун Г. Мовна гра як прояв постмодерністської тенденції у журналістському тексті. Наукові записки [Української академії друкарства]: Серія Соціальні комунікації. 2015. № 2. С. 34–39.
Гнатюк Л. Мовна гра як вияв національної лінгвокреативності: на матеріалі галицьких паремій XIX ст. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. Warszawa, 2022. № 57. Р. 1–17. Article 2848. URL: https://doi.org/10.11649/sfps.2848 (дата звернення: 23.04.2024).
Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика 2022. Вип. 2(32). С. 9–13.
Данилюк І. Синкретизм у системі частин мови : автореф. … канд. філол. наук . Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2006. 20 с.
Загнітко А. Синкретизм у системі синтаксичних форм. Синкретизм и омонимия в грамматических системах славянских языков : тезисы докладов Межрегиональной научно-теоретической конференции. Измаил : Изд-во Измаильского гос. пед. инта, 1994. С. 10–11.
Карпенко Ю. Вступ до мовознавства : підручник. Київ : Видавничий центр «Академія», 2006. 336 с.
Карпенко Ю. Ще раз про критерії виділення частин мови. Мовознавство. 2001. № 3. С. 76–80.
Колесникова О. Синкретизм фразеологічних одиниць. Синкретизм и омонимия в грамматических системах славянских языков : тезисы докладов Межрегиональной научно-теоретической конференции. Измаил : Изд-во Измаильского гос. пед. инта, 1994. С. 26–27.
Колоїз Ж. Мовна гра як вияв креативності в сучасній афористиці. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. № 15. С 163–185. URL: https://doi.org/10.31812/filstd.v15i0.175
Космеда Т. Мовна гра у системі лінгвістичних термінів. Культура слова. 2011. Вип. 74. С. 137–141.
Космеда Т., Халіман О. Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики. Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної практики). Дрогобич : Коло, 2013. 228 с.
Кочан І. Інноваційні процеси в сучасній українській термінолексиці. Термінологічний вісник. 2023. Вип. 7. С. 73–82.
Крутько Т. Мовна гра як спосіб досягнення прагматичного ефекту рекламного текcту. Лінгвістика XXI століття: Нові дослідження і перспективи. Логос. 2012. С. 209–216.
Кушлик О. Синкретизм дериваційних значень як вияв динамічних процесів у словотвірній парадигмі. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 64. 2017. Т. 1. С.41–51.
Наливайко Ю. Синкретизм та омонімія: диференційні параметри. Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 22. С. 192–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_22_40
Олексенко О. Художня функція номінативних речень в українському поетичному мовленні. Лінгвістичні дослідження : зб. наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Вип. 56. 2022. C. 283–294.
Рябова К. Мікротекст: теорія та впровадження (на матеріалі соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/339657797_MIKROTEKST_TEORIA_T175
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Соколова С. Транспозиційні передумови розвитку функціональної омонімії в українській мові (на матеріалі лексико-граматичного класу прислівників) : монографія. Київ : «Альфа-М», 2010. 207 с.
Сюта Г. Лінгвософія опозиції «свій — чужий» у текстах періоду російськоукраїнської війни. Українська мова. 2023. № 2(86). С. 3–34. URL: https://doi.org/10.15407/ukrmova2023.02.003175
Тараненко О. Російсько-українська війна і українська мова. Мова і війна: динаміка мовної системи і мовна політика : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2024. 616 с.
Тепшич А. Мовна гра як домінанта постмодерного дискурсу (на матеріалі прозових творів представників станіславського феномена) : монографія. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 192 с.
Шитик Л. Феномен синкретизму в проекції на мовні рівні. Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». 2009. № 169. С.132–145.
Етимологічний словник української мови: в 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наук. думка, 1982–2006. Т. 1–6.
Словник української мови: в 11 т. / відп. ред. І. К. Білодід. Київ : Наук. думка, 1970–1980. Т. 1–11.
Словник української мови: У 20 т. URL: https://1677.slovaronline.com/175 (дата звернення: 05.05.2024).
URL: https://itvua.tv/news/lyutyy-berezen-spohady-ochevydtsiv-chastyna-3-video/
URL: https://pisni.ua/krut-kolyskova
URL: https://radio.nakypilo.ua/podcast/my-narodylys-u-pidvali-gurt-lyutyj-kviten/
URL: https://tsn.ua/video/video-novini/lyutiy-kviten-na-lvivschini-ta-prikarpatti-ryasnozasnizhilo.html
URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/94937/
URL: https://vikna.tv/dlia-tebe/vijna-v-ukrayini/bpla-lyutyj-harakterystyky-drona/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).