НОВА ПАРАДИГМА КОРПУСНОГО АНАЛІЗУ ГАЗЕТНИХ СТАТЕЙ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена вивченню корпусу газетних статей The Guardian, The Washington Post, The New York Times та виявленню сучасних методик корпусного аналізу.

Наголошено, що корпуснокерований підхід є релевантним для удосконалення технології балансування корпусу текстів. Такий підхід вирізняється способами представлення корпусних даних, уніфікацією декодованої інформації. Із цією метою проаналізовано новини, репортажі на міжнародні теми, що висвітлюють політичну стратегію низки країн в контексті російсько-української війни.

Зауважено, що для розуміння сутності визначеної проблематики важливим було окреслити специфіку вивчення мовних патернів воєнно-політичного спрямування у межах корпуснокерованого підходу. У процесі дослідження з’ясовано, що масив різнотипних даних здатний впливати на формування оточення мовних конструкцій, що роз’яснюють ймовірнісні варіації моделей мовної сист;еми у текстових вимірах. У статті розглянуто випадкові лінії конкордансу, виокремлено найчастотніші одиниці публіцистичної системи мови, які розкривають мовні зміни в період війни. Окрім того, у науковій праці визначено кінцеві змінні в статистичних моделях, домінантно-семантичні позиції мовних конструкцій та виявлено їх лінгвістичний потенціал, статус і функції у корпусі. На додачу, обґрунтовано важливість використання технології Text Mining, тесту ANNOVA, програмного забезпечення Cortical.io. під час обробки масиву даних.

Резюмовано, що нова парадигма корпусного аналізу полягає в удосконаленні методики корпусного аналізу — визначенні атрибуції текстів, ієрархічного розподілу, встановлення статистично значущих відмінностей між середніми значеннями змінних методом дисперсійного аналізу.

Результати проведеного дослідження уможливлюють висновувати, що механізм опрацювання текстів публіцистичного стилю мовлення відіграє важливу роль у розвитку нової парадигми корпусного аналізу.