СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР УНІВЕРСАЛЬНОГО МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО КОНЦЕПТУ ЖАЛІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309444Ключові слова:
концептуалізація, морально-етичний концепт, оцінність,, концепт ЖАЛІСТЬ, інформаційна війнаАнотація
Стаття присвячена дослідженню концепту ЖАЛІСТЬ в українській і англійській мовах, що досить актуально для сучасної політичної, економічної, соціальної, освітянської ситуації в Україні, оскільки ЖАЛІСТЬ виявляється універсальним, морально-етичним концептом емоції, яка у часи повномасштабної інформаційної війни застосовується як елемент професійної пропаганди у вигляді спеціальних форматів, засобів, технологій соціально-політичного впливу на існуючу систему суспільно-політичних поглядів і світогляду людей. Концепт обрано як основну одиницю аналізу, оскільки він як оперативна одиниця пам’яті, ментальна сутність, результат об’єктивації знання функціонально пов’язаний з особливостями національно-обумовленого контексту і конкретними умовами життя суспільства, а тому він може актуалізувати або змінювати свій семантичний потенціал відповідно до існуючих ціннісних пріоритетів на певному етапі розвитку суспільства і таким чином впливати або навіть маніпулювати його представниками. Порівняння семантичного простору універсального морально-етичного концепту ЖАЛІСТЬ в українській і англійській мовах виявило, що в обох мовах ця ментальна одиниця визначається як важлива у парадигмі моралі та етики, оскільки пов’язана із базовою моральною антитезою «добро / зло», але в українській мові він більше співвідноситься з емоційними ознаками морально-цінісного відношення як до суб’єктів, так і до об’єктів, імпліцитно враховує бажання любові, блага для інших і навіть потенційно пов’язаний із совістю, справедливістю, емпатією, а в англійській мові він пов’язаний не тільки із спонтанною ірраціональною емоційною реакцією на нещастя інших, необхідністю співчуття і з раціональним, прагматичним розумінням обов’язковості такої реакції і прийняттям рішення про надання допомоги. Результати розвідки можуть виявитися корисними для викладання курсів семіотики, когнітивної лінгвістики або PR-технологій.
Посилання
Вдовиченко Н. В. Універсальні ознаки концепту сором у науковому дискурсі Слов’янський збірник. 2014. Вип. 18. С. 116–123. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/slzb_2014_18_16
Грінченко Б. Словарь української мови онлайн : в 4-х т. Київ, 1907–1909. URL: https://554.slovaronline.com
Демченко Н. Д., Чала А. Г., Твердохліб В. О. Етнокультурні концепти українського діалектного дискурсу. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Том 33(72). № 1. Ч. 1. С. 12–17. URL: https://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/1_2022/part_1/3.pdf
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.
Зеленін В. В. По той бік правди: нейролінгвістичне програмування як зброя інформаційно-пропагандистської війни. Том I. НЛП ХХ століття. Київ : Вид-во «Люта справа», 2015. 384 с.
Каліщук С. М. Площина транстеоретичного екзистенціонально-системного концепту реорганізації смислової архітектоніки свідомості особистості. Психологічний часопис : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Том 6. Вип. 4. С. 107‒118. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41118/1/S_Kalishchuk_PG_6_4_IL.pdf
Кононенко В. І. Концепти українського дискурсу. Київ–Івано-Франківськ : Плай, 2004. 248 c.
Мушировська Н. В. Когнітивна структура концепту «душа» у поезії раннього українського символізму. Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Вид. дім «Гельветика», 2021. Вип. 18. С. 61–70.
Огар А. Ключові концепти української культури «душа, серце, розум, доля, мати, любов/кохання, свобода». Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. Серія «Філологія». Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2017. Вип. 40. С. 91–98. URL: http://UJRNiPgn.fl.2017.40.12
Радзієвська Т. В. Нариси з концептуального аналізу та лінгвістики тексту. Текст — соціум — культура — мовна особистість. Київ : ДП «Інформ.-аналіт. Агенство», 2010. 491 с.
Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови. Київ : Знання, 2007. 494 с.
Wierzbicka A. Understand Cultures through their Key Words: English, Russian, Polish, German, Japanese / A. Wierzbicka. New York–Oxford, OUP, 1997. 320 p. URL: https://www.academia.edu/76092770/Understanding_Cultures_through_Their_Key_Words_English_Russian_Polish_German_and_Japanese_Understanding_Cultures_through_Their_Key_Words_English_Russian_Polish_German_and_Japanese
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).