СЕНСОРНА МОДАЛЬНІСТЬ В РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сенсорних модальностей у рекламному дискурсі. Рекламний дискурс відноситься до мовних і комунікаційних стратегій, що використовуються в рекламних повідомленнях як зв’язних текстах, глибоко вбудованих у контексти реального життя серед численних супровідних фонових елементів в інтегрованому комунікативному середовищі. Він охоплює мовний вибір, методи переконання та стилістичні особливості, які використовуються для передачі маркетингових повідомлень цільовій аудиторії, спрямованих на привернення уваги, створення бажання та заохочення до дій, як правило, щодо придбання продукту чи послуги. Метою статті є аналіз способів реалізації сенсорних модальностей у рекламному дискурсі. Об’єктом дослідження є рекламний дискурс, предметом — прояви чуттєвих модальностей у рекламі. Фактичний матеріал дослідження було відібрано з добірок популярної чи культової реклами. Рекламний дискурс часто звертається до емоцій і використовує візуальні елементи для ефективної передачі повідомлення та впливу на поведінку споживача. Неоднорідність реклами, представленої окремою фразою, або в поєднанні зі статичним чи динамічним візуальним зображенням, акустичним супроводом, причому ці поєднання значно варіюються, підвищуючи бажаність рекламованого продукту, справляє на нас враження щодня. Різні сенсорні модальності — візуальні, пов’язані з образами, слухові, пов’язані зі звуками та їх сприйняттям, і кінестетичні, пов’язані з фізичними відчуттями, а також їхніми проявами, відображеними в певних мовленнєвих предикатах, — впливають на те, як ми думаємо, відчуваємо, подумки представляємо наш досвід і робимо вибір. Застосування сенсорних модальностей у рекламному дискурсі спостерігається на трьох рівнях: на першому рівні ми маємо справу з матеріальною репрезентацією рекламного повідомлення, результатом якого є різні комунікативні типи реклами; на другому рівні репрезентативна система, якій надається перевага, розкривається через предикати або сенсорні слова; на третьому рівні назви продуктів, прагматоніми, стають носіями сенсорної інформації, а отже, апелюють до органів чуття людини.