СТРУКТУРА І СЕМАНТИКА ІНАВГУРАЦІЙНОЇ ПРОМОВИ У ПРЕЗИДЕНТСЬКОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, СЛОВАЦЬКОЇ ТА СЕРБСЬКОЇ МОВ)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних особливостей основного мовленнєвого жанру президентської риторики — інавгураційної промови. Схарактеризовано основні підходи до визначення мовленнєвого жанру та виокремлено структурні компоненти інавгураційної промови в політичному дискурсі. Мета дослідження полягає у виявленні структурно-семантичних особливостей інавгураційних промов президентів, представлених у слов’янських мовах (українській, польській, словацькій і сербській). Об’єкт дослідження — президентський дискурс, реалізований у мовленнєвій діяльності президентів України, Польщі, Словаччина та Сербії. Предмет дослідження — структурні компоненти та семантичні особливості інавгураційних промов у президентському дискурсі. Проаналізовано інавгураційні виступи президентів, які перебували на цій посаді у першій половині 2024 року: Володимира Зеленського (Україна), Анджея Дуди (Andrzej Duda, Республіка Польща), Зузани Чапутової (Zuzana Čaputová, Словацька Республіка), Олександра Вучича (Aleksandar Vučić, Республіка Сербія). Матеріалом для аналізу послугували тексти інавгураційних виступів, які президенти виголосили в останню каденцію. Для аналізу структурно-семантичних особливостей інавгураційних промов використано методи компонентного та лінгвостилістичного аналізу. Компонентний аналіз дозволив розглянути лексичну семантику, а лінгвостилістичний аналіз став основою для визначення стилістичних особливостей текстів.

Доведено, що структура інавгураційної промови охоплює рамкові елементи привітання, завершення, формулювання політичного кредо. Основними структурними елементами інавгураційної промови президентів є мовленнєві акти подяки. На семантичному рівні інавгураційна промова містить характеристику політичної ситуації в країні в контексті історичних подій і конкретизацію програмних положень пріоритетного характеру. Спільними елементами для інавгураційних промов президентів України, Польщі, Словаччини та Сербії є наявність обов’язкових структурних елементів, домінування мовленнєвих актів подяки, звернення до історичної минувшини та формулювання майбутніх політичних кроків. Серед специфічних рис президентських промов зафіксовано використання етнонімів у виступах В. Зеленського та А. Дуди; домінування звернення до давньої історії в промовах А. Дуди та О. Вучича; критика попередньої влади, зокрема президентів країни, у В. Зеленського.