ФУНКЦІЮВАННЯ ОСВІТЯНИНА У ДИДЖИТАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309460Ключові слова:
освітянин, образ, цифрове суспільство, цифрові технології, вища освіта, диджиталізація освіти, законодавча база, психологічні бар’єри, цифрова компетентністьАнотація
У сучасний період розвитку вищої освіти в Україні спостерігається активна інтеграція цифрових технологій, які кардинально змінюють звичні педагогічні підходи та методи навчання. Цифровізація освіти відкриває шляхи до автономії у навчанні та індивідуалізації освітнього процесу, одночасно породжуючи виклики, пов’язані з необхідністю адаптації до швидко змінюваного освітнього середовища. Головна мета статті полягає в аналізі нових можливостей та викликів, що виникають з імплементації цифрових технологій у сферу вищої освіти. Особлива увага приділяється образу освітянина і законодавству, яке регулює цей процес, включаючи законодавчі норми, що встановлюють критерії якості та напрямки розвитку освіти у цифрову еру. Важливим аспектом статті є вивчення психологічних і культурологічних викликів цифровізації, включаючи адаптаційні бар’єри, з якими стикаються освітяни та студенти. Результати недавніх досліджень вказують на складний баланс між позитивними та негативними аспектами цифрового навчання, що має стратегічне значення для розвитку онлайн освіти в Україні. У висновку статті пропонуються рекомендації щодо ефективного впровадження цифрових технологій у вищу освіту, акцентуючи на важливості розвитку цифрових компетенцій серед усіх учасників освітнього процесу та покращенні інфраструктури, необхідної для підтримки неперервного освітнього процесу.
Предмет дослідження — вплив цифрових технологій на освітній процес у вищій освіті, аналіз змін у педагогічних методах та адаптація освітян до нових умов викладання. Об’єкт дослідження — формування елітарної та бурлескної мМО освітянина у цифровому середовищі.
Наукова новизна статті полягає у введенні у науковий обіг поняття «бурлескна метамовна особистість» (бурлескна мМО), яке до цього часу не мало чіткого визначення у мовознавстві та культурології. Поняття бурлескної мМО дозволяє глибше зрозуміти динаміку мовних трансформацій у цифровому середовищі, де іронічне та пародійне використання мови стає значущим інструментом комунікації. У статті детально описано основні характеристики та особливості бурлескної мМО, зокрема її вплив на стилістичне та ідеологічне розмаїття сучасної мовної практики, що зумовлено нестандартними способами використання мови, які традиційно не вважалися «літературними». Таке дослідження відкриває нові можливості для аналізу цифрової комунікації та взаємодії мовних ідентичностей у віртуальному просторі.
Посилання
Андрейко Л., Скарлупіна, Ю. Автономність студентів у вивченні іноземних мов: модель змішаного навчання. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). 2019. № 325. Вип. 2. С. 260–268.
Жадан А. Інтертекстуальність як ознака елітарної мовної особистості: алгоритм дослідження. Актуальні проблеми іноземної філології і лінгводидактики [Електронне видання] : зб. наук. ст. здобувачів вищої освіти ф-ту інозем. філології Харків : Харків. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди, 2022. № 4. С. 96–99.
Ігнатьєва С. Є. Елітарна мовна особистість у синтаксичній репрезентації щоденникового дискурсу. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2013. № 9(2). С. 246–257.
Котуха О. С., Фонарюк, О. Ю., Коцан-Олинець, Ю. Я. Діджиталізація вищої освіти: пріоритети, виклики, завдання. Проблеми сучасних трансформацій. Серія право, публічне управління та адміністрування. 2023. № 6(1). С. 67-73.
Папіш В. А. Мовна особистість та вишукана мовна особистість як ключові поняття теорії лінгвоперсонології. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2022. №13(81). С. 306–310.
Романченко А. П. Елітарна мовна особистість в епістолярному та щоденниковому дискурсах: аспекти дослідження. Проблеми загального і слов’янського мовознавства. 2018. № 1. С. 111–120.
Романчук С. М. Студент як елітарна мовна особистість: формування загальних та спеціальних компетенцій. Закарпатські філологічні студії. 2021. № 26(2). С. 56–62.
Саєнко Н. С., Голуб Т. П., Лавриш Ю. Е., Лук’яненко В. В., Литовченко І. М. Інтеграція цифрових технологій в освітній процес: виклики та перспективи : монографія. Київ : Центр учбової літератури, 2022. 220 с.
Тлумачний словник. URL: https://slovnyk.ua (дата звернення: 10.05.2024)
Україна. Верховна Рада України. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів. 2010. № 2632-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2632-17 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Верховна Рада України. «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010 — 2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів». 2010. № 2632-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2632-17 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Верховна Рада України. Закон України «Про освіту». 2017. № 2145-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Кабінет Міністрів. Постанова № 1155. 2007. Державна цільова науковотехнічна та соціальна програма «Наука в університетах» на 2008–2017. Офіційний вісник України, 72, 2708 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Міністерство освіти і науки України. Наказ «Про затвердження Положення про електронні освітні ресурси». № 1060(2018). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Міністерство освіти і науки України. Наказ «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» 2013. № 466. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Міністерство охорони здоров’я України. Проект наказу «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», (2020). URL: https://moz.gov.ua/article/public-discussions/proekt-nakazu-ministerstva-ohoronizdorovja-ukraini-pro-zatverdzhennja-sanitarnogo-reglamentu-dlja-zakladiv-zagalnoiserednoi-osviti (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Указ Президента № 344/2013. 2013. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення: 10.05.2024).
Україна. Указ Президента України № 5/2015. 2015. Стратегія сталого розвитку Україна — 2020.URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 (дата звернення: 10.05.2024).
Gedera, D. S. P. Students’ Experiences of Learning in a Virtual Classroom. International Journal of Education and Development Using Information and Communication Technology (IJEDICT). 2014. no 10(4), pp. 93–101. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1059024.pdf (дата звернення: 10.05.2024).
Mi̇ralay F. Evaluation of distance education practice in 2020 covid 19 pandemic process. Near East University Online Journal of Education. 2020. no 3(2), pp. 8086. URL: https://dergipark.org.tr/en/pub/neuje/issue/57004/802701 (дата звернення: 10.05.2024).
Quadri N. N., Muhammed, A., Sanober, S., Qureshi, M.R. N., & Shah, A. Barriers effecting successful implementation of e-learning in SaudiArabian universities. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET). 2017. no 12(06). Рp. 94–107. URL: https://doi.org/10.3991/ijet.v12i06.7003 (дата звернення: 10.05.2024).
Toffler A. Future Shock. URL: https://ru.scribd.com/document/442117713/alvintoffler-future-shock
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).