ПАУЗАЦІЯ В УСНОМУ МОВЛЕННІ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309461

Ключові слова:

шизофренія, мовленнєві паузи, психолінгвістика, усне мовлення, мовленнєва діяльність, психічні розлади, діагностика

Анотація

У статті здійснено психолінгвістичний аналіз пауз у спонтанному усному мовленні хворих на шизофренію. Метою дослідження є визначення особливостей мовленнєвих пауз хворих на шизофренію та їх порівняння з паузами у мовленні психічно здорових людей. Об’єктом дослідження є усне мовлення хворих з діагнозом «шизофренія», а предметом — особливості мовленнєвої паузації цих хворих.

У процесі дослідження використано загальнонаукові методи (спостереження, кількісний метод, описовий метод) та спеціальні методи психолінгвістичного аналізу. Матеріалом дослідження стали фрагменти зафіксованого усного мовлення хворих на шизофренію загальною тривалістю 36 хвилин 16 секунд, та мовлення психічно здорових людей загальною тривалістю 45 хвилин 23 секунди.

Наукова новизна дослідження полягає у представленні психолінгвістичного аналізу пауз у мовленні хворих на шизофренію та порівнянні отриманих результатів із мовленням психічно здорових людей. Результати дослідження виявили, що середня кількість пауз в усному мовленні шизофреніків майже уп’ятеро більша за середню кількість пауз психічно здорових людей (3 паузи проти 14 відповідно). Також установлено, що у мовленні психічно хворих людей переважають заповнені та незаповнені паузи, а паузи хезитації наявні лише у мовленні шизофреніків. Середня довжина паузи у хворих на шизофренію на 240 мс довша, ніж у здорових людей.

Висновки дослідження можуть свідчити про труднощі в організації та плануванні мовленнєвої діяльності хворих на шизофренію. Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні психолінгвістичних аспектів порушень мовлення при шизофренії, що може сприяти розробці методик діагностики та корекції мовлення психічно хворих людей на ранніх етапах хвороби.

Посилання

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.

Ковалевська Т. Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. Одеса: Астропринт, 2008. 344 с.

Ковалевська Т. Ю., Локота І. М. Алгоритм психолінгвістичної ідентифікації мовленнєвих маркерів шизофренії. Записки з українського мовознавства. 2021. Вип. 28. С. 266–273.

Beattie G. Talk: an analysis of speech and non-verbal behavior in conversation. Stony Stanford: Open University Press, 2001. 281 p.

Bernardini, F., Lunden, A., Covington, M., Broussard, B., Halpern, B., Alolayan, Y., Compton, M. T. Associations of acoustically measured tongue/jaw movements and portion of time speaking with negative symptom severity in patients with schizophrenia in Italy and the United States. Psychiatry Research, 239, pp. 253–258.

Berndt R. Sentence Production. The handbook of cognitive neuropsychology: What deficits reveal about the human mind. Ed. Rapp B. Hove: Psychology Press, 2001. Pp. 375–396.

Boer J. N. de, Voppel A. E., Brederoo S. G., Schnack H. G., Truong K. P., Wijnen F. N. K., Sommer I. E. C. Acoustic speech markers for schizophrenia-spectrum disorders: a diagnostic and symptom-recognition tool. Psychological Medicine, Volume 53, Issue 4. Cambridge: Cambridge Press, 2023, pp. 1302–1312.

Clark H. Using “uh” and “um” in Spontaneous Speaking. Cognition. 2002. Pp. 73–111.

Hartmann R. Dictionary of Language and Linguistics. London: Applied Science Publishers, 1972. 166 p.

Van Lanker D. When Novel Sentences Spoken or Heard for the First Time in the History of the Universe Is Not Enough: Toward a dual-process model of language. International Journal of Language and Communication Disorders. 2004. Pp.1–44.

Schizophrenia.URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/schizophrenia

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-14

Номер

Розділ

СУГЕСТИВНА ЛІНГВІСТИКА. КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА