ЕТАПИ АНАЛІЗУ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ПРЕЗИДЕНТСЬКОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309462Ключові слова:
методика, політичний дискурс, президентський дискурс, релігійна лексикаАнотація
Стаття присвячена огляду методики проведення аналізу функціонування релігійної лексики в американському президентському дискурсі. У роботі наведено визначення політичного дискурсу, виокремлено жанри американського президентського дискурсу, розроблено алгоритм їхнього дослідження та висвітлено методи аналізу. Одним із видів інституційного дискурсу є політичний дискурс, який є відображенням соціально-політичного життя країни, містить елементи її культури, а також риси національного характеру, загальні та національно-специфічні культурні цінності і має на меті здобуття і утримання політичної влади. Основними функціями політичного дискурсу є інформаційна, інструментальна, прогностична, нормативна, легітимуюча, функція переконання та політичної пропаганди. Жанровий простір президентського дискурсу зумовлений державним загально-політичним устроєм, історичними та політичними традиціями інституту президентства, соціокультурними умовами існування політичного дискурсу. Ці екстралінгальні чинники, а також характер основної інтенції, дозволяють виділити такі жанри президентського дискурсу США як ритуальний, орієнтаційний та агональний. У лінгвістичній літературі існує велика кількість класифікацій стратегій політичного дискурсу. В нашій роботі дотримуємося класифікації, згідно з якою політичному дискурсу притаманні наступні комунікативні стратегії: самопрезентація, дискредитація, маніпуляція, самозахист, інформаційно-інтерпретаційна, формування емоційного настрою адресата, аргументативна стратегія, агітація. Кожна з цих стратегій представлена низкою тактик. Пошук ефективних шляхів аналізу та опису семантики та функції релігійної лексики в американському президентському дискурсі обумовив вибір основних підходів до об’єкту дослідження. Методи, що використано в лінгвістичних студіях, передбачають здійснення системи процедур вивчення об’єкта дослідження та верифікації отриманих результатів. Типовими орієнтирами системного філологічного аналізу вбачаємо у звертанні уваги на смисловий, змістовий бік тексту, представленого текстовими категоріями, та на комунікативне занурення тексту в дискурсивне відтворення. Для системного комплексного аналізу у роботі залучено такі методи, що враховують комунікативну сутність тексту дискурсу, відображають значимість тексту в світлі його породження й інтерпретації.
Посилання
Dijk T. A. Text and Context. Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. Lnd : Longmans, 1977. 261 p.
Halliday M. A. K., Hasan R. Language, context, and text. Oxford : Oxford University Press, 1989. 234 p.
Halmari H. Political correctness, euphemism, and language change: The case of «people first». Journal of Pragmatics. 2011. Iss. 43. РР. 828–840.
Hughes G. Political correctness: A history of semantics and culture. Wiley-Blackwell, 2010. 320 p.
Plowman K., Wilson C. Strategy and Tactics in Strategic Communication: Examining their Intersection with Social Media Use. International Journal of Strategic Communication. 2018. 12:2. РР. 125–144. https://10.1080/1553118X.2018.1428979
American Rhethoric. URL: http://www.americanrhetoric.com (дата звернення: 10.05.2024).
Presidential Speeches. URL: https://millercenter.org/the-presidency/presidentialspeeches (дата звернення: 10.05.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).