ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ У ВИМУШЕНІЙ МІГРАЦІЇ: РОЛЬ ПЕРВИННОГО ТА ВТОРИННОГО СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТІВ

Анотація

У статті досліджуються проблеми розвитку мовлення, з якими стикаються українські діти у вимушеній міграції, з акцентом на впливовій ролі первинних і вторинних соціальних контекстів. Дослідження заглиблюється в те, як ці контексти формують ранню багатомовність, наголошуючи на складній динаміці в сімейних мовленнєвих практиках та освітніх умовах. У первинному суспільстві ми аналізуємо сімейну мовну політику родин у вимушеній міграції, досліджуючи, як стратегії мовного виховання реалізуються на рівні родини. У багатьох випадках двомовність виникає за замовчуванням через наявність у мовному репертуарі батьків і близьких родичів як української, так і російської мов, які дорослі представники родин використовують, перемикаючи мовні коди залежно від комунікативних ситуацій. Це часто призводить до двомовного розвитку дітей, адже навперемінне чи одночасне використання двох мов — української та російської — провокує постійне перемикання мовних кодів. Дані опитування демонструють сімейні обставини мовного виховання, тобто родинне мовне середовище, що є первинним контекстом раннього мовленнєвого розвитку дитини, де звернена увага на першу мову для дитини і сімейну мову. Дослідження підкреслює, як сімейна мовна політика, впливає на збереження та розвиток української мови у ситуації вимушеної міграції, але при цьому також звертає увагу на той факт, що на рівні сімейних мовних практик простежується досить активне і вживання російської мови, попри виклики переміщення. Крім первинних суспільних впливів, у статті досліджується вплив освітнього середовища (на матеріалі перебування українських дітей у польськомовних дошкільних закладах освіти), що репрезентує вторинне суспільство, тобто таке суспільство, де розпочинається активний процес соціалізації дітей. Інтеграція українських дітей до польських дошкільних закладів освіти вводить новий мовний вимір, спричиняючи формування тримовності. Ми досліджуємо, як знайомство з польською, поряд з українською та російською (для певної частини українських дітей у вимушеній міграції), впливає на мовленнєвий розвиток та культурну адаптацію.

Отримані результати підкреслюють складний зв’язок між домашнім та освітнім середовищем у формуванні мовних траєкторій українських дітей у вимушеній міграції. Долаючи сімейну двомовність і вимоги польської освітньої системи, ці діти розвивають унікальні багатомовні здібності.