ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ ДІМ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Анотація

З початком війни українці зазнали багато тяжких втрат та болісних змін. Однією з таких змін звичного способу життя став вимушений переїзд у безпечніші зони проживання, пошук прихистку, тимчасового дому — базової цінності у психоментальному просторі українців. Проте саме це поняття у реаліях війни зазнало моральних, етичних, семантичних трансформацій у концептуальній та мовній картині світу наших співвітчизників. Виявити цю динаміку, з’ясувати смислові домінанти усвідомлення аналізованого поняття, вектори його сприйняттєвих характеристик надає змогу психолінгвістична інтепретація, насамперед асоціативний екперимент, який уможливлює отримання «живих», актуальних моделей процесів глибинної реконструкції оточуючого світу. Об’єктом дослідження є асоціативне значення поняття ДІМ як базового в системі ціннісних координат українців, предметом — сприйняттєва специфіка цього поняття в умовах російсько-української війни. Провідним методом, застосованим у роботі, став експериментальний — вільний асоціативний експеримент, а також аналіз отриманих результатів та подальший синтез для отримання об’єктивних узагальнень та верифікації авторських гіпотез, пов’язаних із припущенням про семантичну динаміку базових понять під дією кризових екзогенних факторів. Також застосовано методи компонентного, описового та порівняльного аналізу. Теоретична цінність і наукова новизна отриманих результатів визначається певним внеском у поглиблення теорій психолінгвістики, семантики, лінвокультурології, зокрема проблем факторів динаміки сприйняттєвих процесів, їхнього впливу на смислові трансформації базових понять у проєкції на специфіку національної ментальності. Практичне значення здійсненого дослідження може зреалізуватись у навчальному процесі у віповідних лекційних курсах, у лексикографічній практиці та у науковій роботі здобувачів вищої освіти різних рівнів. Фактичним матеріалом стали понад 200 реакцій, отриманих від респондентів різних соціальних груп.

Результати проведеного вільного асоціативного експерименту, де стимулом стала лексема ДІМ, дали змогу сформувати її асоціативне поле (2022 р.), виявити збіги та розбіжності в сприйнятті аналізованого поняття з відповідним полем, представленим в Українському асоціативному словнику С. Мартінек (2002-2005 рр.), з’ясувати семантичну динаміку й емоційно-експресивний ореол слова-стимула у різних екстралінгвальних умовах. Так, спільним є розуміння дому як ‘місця родини’, ‘місця проживання’, ‘квартири’, ‘кімнати’, ‘будинку’, які і домінують у структурі асоціативного поля початку 2000-х років. Проте в асоціативному полі 2022 року менше реакцій, об’єднаних семантичним зв’язком ‘дім − будинок’, і набагато більше реакцій, які мають не констативний, нейтральний характер, а виявляють відчуття, емоції щодо цього поняття, маючи уяскравлену конотативність, Наприклад, ДІМ — це затишок, тепло, спокій, захист, безпека, комфорт та ін., а також характерні лише для сучасних реалій реакції безпека, Україна, що ілюструє загострене в реаліях війни усвідомлення ніби звичайних явищ, але насправді — концептуальних, фундаментальних цінностей українців.