ОЙКОНІМІКОН ДРАМАТУРГІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Автор(и)

  • Т. І. Крупеньова Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-8616-4713

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309577

Ключові слова:

топонім, ойконім, ойконімія, драматичні твори, топонімний простір, Леся Українка

Анотація

У статті проаналізовано семантичні особливості ойконімів драматургії Лесі Українки. Увагу зосереджено на тих конотаціях, яких ойконіми набувають у художньому мовленні Лесі Українки. Ойконіми, тобто власні назви населених пунктів, є історико-культурною спадщиною, оскільки відображають історичні події, побут, культуру народу, а також його звичаї та традиції. Семантичні, дериваційні та стилістичні особливості ойконімів залежать від індивідуальних характеристик автора твору, жанрової специфіки, часу створення, літературного напрямку та методу. Метою статті є аналіз функційного навантаження та семантичного наповнення ойконімів, які трапляються в драматичних творах Лесі Українки. Об’єктом дослідження є топонімна лексика в драматургії Лесі Українки, предметом — семантико-функційні особливості ойконімів як компонента художньо-образної системи твору. Під час нашого дослідження було використано низку методів, серед яких провідну роль має описовий метод (який було використано для аналізу фактичного матеріалу), метод кількісного підрахунку (для зазначення кількості ойконімів у художньому творі), елементи методу компонентного аналізу. Ойконімікон у художньому просторі драм Лесі Українки — дійовий, активний художній прийом, який ілюструє авторський голос, авторську концепцію персонажів і твору загалом, важливий чинник характеротворення і розвитку сюжету. І навіть відсутність ойконімів у контексті драми або її стишена функція стає проявленням і відтіненням того найважливішого, що вкладається драма тургом у художнє тло твору, допомагаючи виявити інші проблеми, які автор вважає надто важливими і заради яких в муках і знесилі народжує свої поетичні шедеври, яким судилася така непроста сценічна доля і які лише тепер по-справжньому прочитуються українським читачем. Подальшим напрямом нашої розвідки ми визначаємо семантичне дослідження ойконімії сучасних письменників.

Посилання

Бучко Д. Г. Класифікація ойконімів України (Словотвірно-мотиваційний аспект). Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград, 2000. Вип. 37. С. 10–13.

Галаур С. Регулятивна організація топонімів у сучасному українському художньому тексті. Лінгвостилістичні студії. 2019. Вип. 10. С. 18–28.

Українка Леся. Зібрання творів: у 12 т. Київ: Наук. думка, 1975–1979. Т. 1–12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-14

Номер

Розділ

ОНОМАСТИКА