АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ: ЯДРО ТА ПЕРИФЕРІЙНА ЗОНА СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ НЕПРОЗОРОЇ СЕМАНТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2025.32.337339Ключові слова:
асоціативний експеримент, асоціативне поле, сучасні прізвища непрозорої семантики, ядро, далека та ближня периферіїАнотація
Стаття присвячена вивченню асоціативного поля сучасних українських прізвищ непозорої семантики. Мета розвідки — дослідити сучасні прізвища непрозорої семантики в асоціативному аспекті, обґрунтувати стан та особливості прізвищевої системи на сучасному етапі розвитку. Завдання дослідження: а) висвітлити сутність та різновиди асоціативного експерименту; 2) проаналізувати особливості сприйняття сучасних прізвищ непрозорої семантики, провівши вільний асоціативний експеримент; 3) окреслити асоціативне поле досліджуваних прізвищ, вказавши ядро, ближню та далеку периферії. Об’єктом дослідження є сучасні прізвища непрозорої семантики. Предметом дослідження — асоціативні параметри досліджених прізвищ. Джерельною базою дослідження послугували реальні списки прізвищ здобувачів спеціалізації «Українська мова та література» філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова. Реципієнтами для вільного асоціативного експерименту стали 30 осіб, з них 20 жінок та 10 чоловіків у віковій категорії від 18 до 77 років.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше окреслено асоціативне поле сучасних прізвищ непрозорої семантики, виокремлено їх ядро, далеку та ближню периферії.
Таким чином, у результаті дослідження встановлено, що структура кожного асоціативного поля слів-стимулів сучасних прізвищ непрозорої семантики досить неоднорідна. Одні стимули мають достатньо впорядковані асоціативні поля, інші — розмиті та неоднорідні. В асоціативному полі деяких стимулів відсутні ядрові реакції, що свідчить про несформованість асоціативного значення; більшість реакцій знаходиться в зоні далекої периферії. Периферія завжди вказує на вияви індивідуального в асоціативному полі, є структурним компонентом значення. Індивідуальні реакції можуть стати ядром асоціативного значення, демонструють різнобічне бачення та сприймання українцями того чи іншого поняття. Безперечно, на асоціації, які виникають на прізвища непрозорої семантики, за результатами нашого соцопитування, впливають вік, стать, професія респондентів.
Посилання
Хвильовий М. Твори: у 2 т. Київ : Дніпро, 1990. Т. 1. 650 с.
Горошко О. І. Інтегративна модель вільного асоціативного експерименту : монографія. Харків : Каравела, 2001. 320 с.
Єфимчук Г. Асоціативний експеримент у дослідженні соціолінгвальних особливостей концепту ARROGANCE. Актуальні питання іноземної філології. 2018. № 8. С. 76–81.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінол. енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.
Ткаченко Г. В. Асоціативний експеримент як засіб пізнання онімів в когнітивній ономастиці. Актуальні проблеми слов’янської філології. 2010. Вип. 23, ч. 3. С. 454–460.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
