ІМАЖОНІМИ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2025.32.337340Ключові слова:
лінгвоперсонологія, мовна особистість, вербально-семантичний рівень, лінгвокогнітивний рівень, ідеонім, імажонімАнотація
Мета дослідження — з’ясувати особливості вербально-семантичного, лінгвокогнітивного, емоційно-афективного рівнів мовної особистості М. Примаченко. Для досягнення мети необхідно розв’язати такі основні завдання: кваліфікувати основні жанри картин, теми та проблеми, що їх висвітлювала авторка; схарактеризувати імажоніми за образно-семантичним й емоційно-оцінним критеріями.
Обʼєктом дослідження є імажоніми М. Примаченко, а предметом — їхні семантичні та лінгвокогнітивні параметри. Фактичним матеріалом послугували 211 назв картин образотворчого мистецтва. У роботі використано такі методи дослідження: індукція та дедукція залучені для вивчення мовленнєвої поведінки авторки; компонентний аналіз уможливив дослідження семантичних компонентів імажонімів; контекстуально-інтерпретаційний метод сприяв встановленню особливостей номінування картин; кількісні підрахунки дали змогу визначити частотність основних лексичних складників імажонімів.
Образно-семантичне класифікування імажонімів як фрагмент аналізу вербально-семантичного рівня мовної особистості уможливило їхній поділ з огляду на пряме, переносне та переосмислене значення й сприяло з’ясуванню потреби вдаватися до метафоричних назв. Лінгвокогнітивний рівень мовної особистості М. Примаченко відбив фольклорно-міфічний, поетично-алегоричний, морально-філософський та національно-культурний складники її індивідуальної картини світу. Аналіз емоційно-афективного рівня мовної особистості авторки забезпечив поділ назв картин на імажоніми-емоції, імажоніми-побажання/вітання, імажоніми-ностальгізми, імажоніми-іронізми, імажоніми-пошанування, що маніфестують особливості її емоцій та почуттів.
Перспективи дослідження вбачаємо у висвітленні лінгвокультурологійного аспекту назв картин та в зіставленні їхньої специфіки з імажонімами інших майстрів.
Посилання
Гонца І. С., Григоренко Т. В. Імажоніми в польському мистецькому дискурсі: номінація і сенс. Вісник науки та освіти. 2025. № 2(32). С. 216–227. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-2(32)-216-227
Грицюк Л. Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків. Мовознавство. 1992. № 2. С. 51–56.
Карпенко О. Ю., Неклесова В. Ю. Словник української ономастичної термінології. Суми : Університетська книга, 2024. 150 с.
Михайлова Р. Д. Примаченко (Приймаченко) Марія Авксентіївна. Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ : Наукова думка, 2012. Т. 9. С. 9.
Осадча О. Примаченко Марія Овксентіївна. Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Київ : Ін-т літ. імені Т. Г. Шевченка, 2015. Т. 5: Пе — С. С. 323–324.
Романченко А. П. Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу: комунікативні аспекти : монографія. Одеса : Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова, 2019. 541 с.
Романченко А. П. Інтертекстуальність як реалізація діалогічності лінгвістичного дискурсу. Web of Scholar. Warsaw : RS Global Sp. z O.O., 2018. № 11(29). Р. 51–56.
Рубан А. Заголовок як складова та структурний компонент поетичних творів Т. Г. Шевченка: загальна характеристика, специфіка. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. Вип. 94. 2024. С. 13–18. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2024-94-02
Садівничий В. О. Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька. Вісник СумДУ. Серія: Філологія. 2007. № 1, т. 1. С. 66–74.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Цілина М. М. Українська імажонімія XX-XXI ст. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2015. Вип. 58. С. 282–285.
Шестакова О. І. Примаченко (Приймаченко) Марія Оксентівна. URL: https://surl.li/urxnhm
Енциклопедія візуальних мистецтв. Марія Примаченко: Твори. URL: https://www.wikiart.org/uk/mariya-primachenko/all-works/text-list
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).