МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ АНТРОПОНІМІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

Стаття має на меті виявити особливості сприймання антропонімів у мовній свідомості носіїв мови та проаналізувати чинники, що впливають на функціювання імен у комунікативному, соціальному та культурному просторі. Об’єктом дослідження послугували антропоніми як одиниці ономастичної лексики, предметом дослідження — процес сприймання, розуміння та використання антропонімів у різних соціо-комунікативних ситуаціях. Для реалізації поставленої мети використано такі методи, як порівняльний, описовий, інтерпретаційний аналіз, контент-аналіз. Наукова новизна роботи полягає в міждисциплінарному підході до аналізу антропонімів на перетині мовознавства, психології та соціальної комунікації.

У науковій розвідці окреслено теоретичні основи сприймання з урахуванням, проаналізовано термінологічну варіативність у вживанні понять «сприймання», «сприйняття», «перцепція», «відчуття» та «розуміння», описано модель аналізу антропонімів крізь призму психологічних процесів: фізичного зчитування, сприймання, когнітивної інтерпретації та оцінки. Особливу увагу звернуто на поняття соціальної перцепції: наведено словникові тлумачення, схарактеризовано основні форми. Більш докладно розглянуто категорії самоконцепції, сприймання інших і управління враженням, наведено приклади з мовної практики, зокрема фрагменти дописів у соціальних мережах, які ілюструють варіанти використання антропонімної формули мовцем з урахуванням того, як він «бачить» себе, свого співрозмовника, який образ прагне створити.

У досліджені акцентовано, що залучення такого підходу дало змогу довести, що антропоніми є важливими елементами соціальної взаємодії, які формують і транслюють уявлення про особу. Запропонований міждисциплінарний підхід поглиблює розуміння ролі власних назв людей у комунікативній практиці та демонструє перспективи для подальших ономастичних досліджень.