ПРИКМЕТНИК ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз нестандартних форм ступенів порівняння прикметників в українській та англійській мовах з акцентом на їхню оцінну функцію та відхилення від нормативних граматичних моделей. У межах традиційної граматики прийнято чітко визначені способи творення вищого й найвищого ступенів порівняння, проте сучасна мовна практика засвідчує зростаючу тенденцію до використання інноваційних, структурно нестандартних порівняльних форм. Найчастіше такі форми трапляються в рекламному, розмовному та художньому дискурсах, де порушення граматичних норм виправдане комунікативною метою — приверненням уваги, створенням експресивного ефекту або стилістичної виразності. В основі дослідження лежить корпусно-орієнтований підхід, що дав змогу на основі репрезентативної вибірки автентичних текстів простежити особливості вживання нестандартних порівняльних конструкцій, виявити закономірності їх функціювання та здійснити кількісно-якісний аналіз їхнього оцінного потенціалу. З’ясовано, що як в українській, так і в англійській мовах переважають конструкції з позитивною оцінкою (англійська мова — 78,5%, українська — 80,2%), які найбільш активно функціюють у рекламному дискурсі, спрямованому на створення привабливого образу товару або послуги. Водночас виявлено суттєві міжмовні відмінності: англійська мова характеризується вищим ступенем граматичної гнучкості й лояльності до відхилень від нормативної моделі, тоді як українська мова демонструє обережніше ставлення до новацій, допускаючи їх здебільшого в межах експресивного та комерційного мовлення. З’ясовано, що нестандартні форми ступенів порівняння виконують низку прагматичних і стилістичних функцій, серед яких домінують гіперболізація, риторичне підсилення, стилістична інтенсифікація й формування брендової ідентичності. Одержані результати є важливими для розвитку контрастивної граматики, граматики оцінки, а також прикладних галузей мовознавства, зокрема комп’ютерної лінгвістики й оброблення природної мови. Запропоновані спостереження можуть бути використані у розробленні алгоритмів автоматичного виявлення й інтерпретації оціночних висловлень, зокрема у сфері аналізу тональності тексту, створення рекламних повідомлень, інтерфейсів взаємодії «людина — машина» та інших систем, що передбачають обробку неформального мовлення.