ЗМІШУВАННЯ МОВ У ДІТЕЙ: КОГНІТИВНІ ТА ЛІНГВІСТИЧНІ КРИТЕРІЇ РАННЬОЇ МОВНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2025.32.337360Ключові слова:
білінгвізм, мовне змішування, розвиток мовлення, розмежування мов, виконавчі функції, українсько-російський білінгвізм, металінгвістична свідомістьАнотація
У статті теоретично осмислюється феномен мовного змішування в умовах раннього білінгвального розвитку, з особливим акцентом на мовленнєву поведінку дітей, які одночасно опановують дві або більше мовні системи. На основі класичних і сучасних лінгвістичних підходів проаналізовано когнітивно вмотивовану природу мовного змішування як системного процесу, що супроводжує формування мовної компетентності в дітей-білінгвів. У статті критикуються застарілі дефіцитарні уявлення про білінгвізм, згідно з якими змішування мов трактується як відхилення, натомість авторка пропонує розглядати це явище як адаптивну стратегію, що компенсує лексичні прогалини, граматичну незавершеність або складнощі соціальної взаємодії в багатомовному середовищі. Проаналізовано основні когнітивні та лінгвістичні чинники, які зумовлюють мовне змішування в дітей: подвійна мовна активація, виконавчі функції, металінгвістична свідомість, вплив соціального контексту. Визначено критерії розмежування мов у ранньому віці, а також окреслено відмінності між дитячим і дорослим мовним змішуванням. Особливу увагу приділено українсько-російському білінгвізму як недостатньо дослідженому типологічно близькому мовному поєднанню, де мовне змішування часто відбувається на морфологічному та синтаксичному рівнях. Залучено досвід політик мовної інтеграції в ЄС та концептуальні підходи білінгвальної освіти у США, що дозволяє розглядати мовне змішування не лише як когнітивне явище, а і як інструмент конструювання ідентичності та адаптації дитини в новому соціумі. У підсумку мовне змішування визначається як індикатор лінгвістичної креативності та білінгвальної компетентності, а також обґрунтовується потреба в подальших міждисциплінарних дослідженнях та розробці діагностичних і педагогічних інструментів підтримки білінгвального розвитку дітей у багатомовних середовищах.
Посилання
Bialystok E. Bilingualism in development: language, literacy, and cognition. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 276 p.
Bialystok E. Reshaping the mind: the benefits of bilingualism. Canadian Journal of Experimental Psychology, 2011. Vol. 65, no. 4. P. 229–235.
Council of Europe. European language portfolio: principles and guidelines. Strasbourg : Council of Europe, 2001. 24 p.
De Houwer A. Bilingual first language acquisition. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. 381 p.
Fennell C. T., Werker J. F. Early word recognition and later language development. Developmental Science. 2003. Vol. 6, no. 3. P. 314–321.
Fishman J. A. Bilingualism with and without diglossia; diglossia with and without bilingualism. Journal of Social Issues. 1967. Vol. 23, no. 2. P. 29–38.
Genesee F. Portrait of the bilingual child // The handbook of bilingualism / Bhatia T.K., Ritchie W. C. (Eds.). Malden : Blackwell, 2004. P. 449-485.
Grosjean F. Bilingual: life and reality. Cambridge, MA : Harvard University Press, 2010. 276 p.
Gumperz J. J. Discourse strategies. Cambridge : Cambridge University Press, 1982. 230 p.
Heller M. Linguistic minorities and modernity: a sociolinguistic ethnography. London; New York: Longman, 1999. 192 p.
LangTrack Final Report. Tracking language development in multilingual contexts. European Research Project, 2018. 95 p.
MULTILINGUA Project. Multilingual education in Europe: innovative approaches. EU Commission Report. 2016. 112 p.
Paradis J., Genesee F. Syntactic acquisition in bilingual children: autonomous or interdependent? Studies in Second Language Acquisition. 1996. Vol. 18, no. 1. P. 1-25.
Weinreich U. Languages in contact: findings and problems. The Hague; Paris; New York: Mouton, 1953. 148 p.
Yip V., Matthews S. The bilingual child: early development and language contact. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 276 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).