ІСТЕРОЇДНА ОСОБИСТІСТЬ АВТОРА УКРАЇНСЬКОГО ПУБЛІЦИСТИЧНОГО КІНО: НЕЙРОЛІНГВІСТИКА КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

Статтю присвячено проблемі визначення стилю комунікативної поведінки авторів українського публіцистичного кіно, належних за профайлінговою класифікацією до істероїдного типу, з урахуванням нейролінгвістичних потенцій.

У статті деталізовано сутність поняття «істероїдна особистість» у парадигмі профайлінгу й акцентовано на провідних зовнішніх рисах таких особистостей, серед яких яскравість, контрастність, модність, трендність, наявність театральної жестикуляції, театральні гримаси, театральні інтонації, а також здатність до фантазування, егоцентризм та емоційність.

Презентовано масив вербальних і невербальних маркерів у комунікативній поведінці авторів публіцистичного кіно істероїдного типу. В межах першої групи зафіксовано вживання вигуків, особових займенників, повторів, фразеологізмів, неологізмів, пейоративної, інвективної та іншомовної лексики, де домінантні позиції посів лексичний рівень об’єктивації. До другої групи ввійшли широкі, картинні жести, акцентовані пози та яскравий дрес-код, а також і схильність до зміни образів у кадрі, причому останні два інструменти стали найбільш характерними для істероїдів у публіцистичному кіно й часто використовуваними ними.

Встановлено набір актуальних для авторів публіцистичного кіно істероїдного типу інструментів впливовості. Помічено, що вербальні та невербальні маркери їхньої комунікативної поведінки здебільшого генерують Мілтон-модельні процеси викривлення (пресупозиції), запускають метапрограми активної мотивації (особовий займенник першої особи однини з поєднанням дієслів активного стану) й техніку переривання патерну (трансформація фразеологізмів).

Вищезазначені факти є результатом синтезування гіпостасів нейролінгвістики, нейролінгвістичного програмування (Мілтон-модельні процеси та метапрограми) та профайлінгу, зокрема методики «7 радикалів».