ЛІНГВОЦЕНТРИЧНИЙ АСПЕКТ ІНТЕРНЕТ-МЕМІВ СОЦМЕРЕЖНОГО КОНТИНУУМУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2025.32.337369Ключові слова:
лінгвомеметика, мем, інтернет-мем або онлайн-мем, структура, семантикаАнотація
Стаття присвячена розкриттю теми повномасштабної війни проти України періоду 2022–2024 років та пов’язаних із нею суспільно-політичних змін крізь призму мовно-візуального вираження мемів соціальних мереж. Онлайн-мемні одиниці, особливістю яких є миттєве формування як реакція на події та поширення в інтернет-континуумі, проєктування контенту на людську свідомість, визначають актуальність нашого дослідження.
Мета роботи — аналіз соцмережних онлайн-мемів у ключі їхніх структурно-семантичних особливостей. Отож необхідно вирішити такі завдання: створити картотеку онлайн-мемів на базі соцпростору; висвітлити й інтерпретувати поняття «мем», «інтернет-мем» («онлайн-мем») у лінгвістичному аспекті; встановити структурну специфіку інтернет-мемів та класифікувати їх; з’ясувати особливості семантики досліджуваних одиниць.
Для досягнення цілі застосовано комплекс методів: метод контент-аналізу разом із методом суцільної вибірки, описовий метод, зіставний метод, метод кількісних підрахунків фактичного матеріалу.
У роботі теоретично осмислена суть поняття «меметика», потрактовано дефініцію терміна «мем», встановлено семантичні вузли мема, диференційовано поняття «мем» та «інтернет-мем» як предмет вивчення меметики, зокрема акцентовано на здатності інтернет-мема бути засобом віртуальної комунікації.
З огляду на лінгвоорієнтованість розвідки в теоретико-практичному аспекті проаналізовано групу онлайн-мемів як інфоодиниць, виокремлену з-поміж соцпростору («X», «Instagram», «Instagram (Threads)», «Facebook»), а саме – комплексні (вербально-візуальні), або креолізовані інтернет-меми.
Результат роботи становлять типологізовані онлайн-меми з огляду на словесний виразник змістового наповнення: словосполучення, речення, репліка (монологічна, діалогічна, полілогічна, компаративна) та текст.
З’ясовано, що досліджувані одиниці є репрезентантами п’ятьох тематичних мікрогруп (політичні теми, соціальні теми, теми культури, теми економіки, воєнно-військова тема), у межах яких встановлено підвиди.
Перспективи розвідки вбачаємо в поглибленому підході до типологізування онлайн-мемів, аналізу семантики, у вивченні когнітивних детермінант, інтерпретуванні гумористичного аспекту та функційного напластування.
Посилання
Гуртовенко Л. О. Загальна характеристика співвідношення між кримінальним правом та меметикою. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 4. С. 455–470. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/113 (дата звернення: 28.05.2025).
Дзюбіна О. І. Класифікація, структура та функціонування Інтернет-мемів в соціальних мережах Twitter та Facebook. Молодий вчений. 2016. № 2 (29). С. 375–379.
Зінченко О. В. Психологічна характеристика феномену Інтернет-мемів. Теорія і практика сучасної психології, 2017. № 1. С. 58–63. URL: https://newlearning.org.ua/sites/default/files/tezy/2018/Zinchenko_Olexandr_2018.pdf
Корольова Н. О., Грималюк А. М. Інтернет-мем як феномен сучасного медіадискурсу: стилістично-прагматичний аспект. Folium. 2023. № 1. С. 33–41.
Лук’янюк В. Словник іншомовних слів : вебсайт. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/s2.pl?Qry=%EC%E5%EC&found=13&action=search
Мудра І. Меми як важлива складова контенту ЗМІ під час війни: мета, функції та теми. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика. 2023. № 2 (6). С. 81–88. URL: https://doi.org/10.23939/sjs2023.02.081
Неклесова В. Ю. Меми як частина онімного простору. Записки з ономастики. 2017. Вип. 20. С. 210–222.
Рязанов А. С. Мем як комунікативна одиниця: синхронія та діахронія поняття. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». 2018. Вип. 14. С. 9–13.
Рязанов А. С. Меми в українській інтернет-журналістиці. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». Вип. 13. 2018. С. 76–81.
Сизонов Д. Ю. Фразеологізація інтернет-мемів. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2023. Вип. 47. С. 69–81. URL: https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.69-81
Смола Л. Мем як інструмент інформаційної війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2019. № 1. С. 91–95. URL: https://doi.org/10.17721/BSP.2019.1(10).23
Таран О. С., Заяць М. О. Комп’ютерний контент-аналіз інтернет-мемів про російсько-українську війну 2022 року. Studia Linguistica. 2022. Вип. 21: 57-67. С. 67–67. URL: https://doi.org/10.17721/StudLing2022.21.57-67
Теглівець Ю. В. Інтернет-мем як особлива одиниця комунікації. Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 24. Т. 2. С. 23–27. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.24.2.4
Чернікова О. І. Вербальний, невербальний та комплексний меми: класифікація за способом подання та сприйняття інформації в Інтернет-середовищі (на матеріалі англомовних кіномемів). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 2015. Т. 18. № 1. С. 151–156.
Dawkins R. The selfish gene. Oxford : Oxford University Press, 2006. 360 p.
Havrylenko K. M., Chugai O. Y. Lexical Features of Internet Memes. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. № 208. С. 99–104. URL: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-13
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).