УКРАЇНСЬКЕ УСНЕ МОВЛЕННЯ ЗА ПИСЕМНИМИ ПАМ'ЯТКАМИ XIX СТ.: ВИМОВА ЗВУКОСПОЛУК

Автор(и)

  • М. Л. Дружинець Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2014.21.129944

Ключові слова:

українське усне мовлення, писемні пам'ятки, звукосполуки, вимова

Анотація

Статтю присвячено проблемам українського усного мовлення, зокрема вимові звукосполук за писемними пам'ятками XIX ст. Відбиття особливостей народного мовлення у писемних пам'ятках XIX ст. - важливе і надійне джерело для висвітлення початкового періоду в процесі становлення української орфоепії. Правописна система першодруків та рукописів зазначеного століття була побудована значною мірою на фонетичних засадах. Тому завдяки особливостям правопису, а частіше всупереч йому, відбилися вимовні риси, більшість з яких стала орфоепічною нормою сучасної української літературної мови.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-18

Номер

№ 21 (2014)

Розділ

ІСТОРІЯ МОВИ. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. СЛОВОТВІР. КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).