ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙОГО СВІТУ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ («PERSONA GRATA» М. КОЦЮБИНСЬКОГО)

Автор(и)

  • А. Л. Порожнюк Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2014.21.129970

Ключові слова:

емоція, вербальність, емоційний контекст, літературний персонаж

Анотація

В рамках антропоцентричної лінгвістики вивчення механізмів вербалізації емоцій є важливим і актуальним. У статті досліджується емоційна сфера персонажа новели «Persona grata» неперевершеного майстра української психологічної прози кінця XIX - початку XX ст. Михайла Коцюбинського. Лінгвістичний аналіз емоційного світу людини грунтується на наукових даних сучасної психології про людські емоції, їх різновиди та способи буття. В статті виділено два типи вербального відтворення емоцій: шляхом прямої номінації їх в тексті та через опис різних емоційних виявів. Розглядаються лексико-фразеологічні та морфолого-синтаксичні засоби вираження емоцій, особливості вербальної репрезентації емоцій у новелі М. Коцюбинського.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-18

Номер

№ 21 (2014)

Розділ

СУГЕСТИВНА ЛІНГВІСТИКА. ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ. ПЕРЕКЛАД

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).