ТИПОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНИХ РОЛЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИКІВ В ІНТЕРАКТИВНОМУ СПІЛКУВАННІ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЛІТИЧНИХ ТОК-ШОУ)

Автор(и)

  • Л. В. Завальська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2016.23.130072

Ключові слова:

політична комунікація, політичний дискурс, інтерактивна взаємодія, політичне ток-шоу, комунікативний імідж, комунікативна роль

Анотація

У статті представлено аналіз мовленнєвої поведінки українських політиків у ситуації усного спонтанного спілкування в умовах політичних ток-шоу формату прямого ефіру. Обґрунтовано поняття комунікативного іміджу та комунікативної ролі, визначено комунікативну роль як основне поняття інтерактивної взаємодії політиків у ситуації політичних ток-шоу. Простежено реалізацію комунікативних ролей політиків в українських політичних ток-шоу та створено типологію комунікативних ролей відповідно до мовних особистостей політиків і конкретних мовленнєвих ситуацій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-22

Номер

№ 23 (2016)

Розділ

КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА. СУГЕСТИВНА ЛІНГВІСТИКА. ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА.

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).